У міноборони Білорусі назвали повітряні кульки з Литви "загрозою безпеці польотів"

Міністерство оборони Білорусі вважає, що запуск повітряних кульок поблизу кордону республіки містить загрозу безпеці польотів. Про це йдеться в повідомленні відомства в Telegram.

"Будь-який кордон будь-якої держави є недоторканним, і це не залежить ні від того, який напрямок вітру наразі в районі кордону, ні від бажання громадян, скажімо так, пожартувати, позапускати кульки", – заявили в міноборони.

Окрім того, у відомстві впевнені, що "на перший погляд нешкідливі кульки містять загрозу безпеці польотів, зокрема й цивільним суднам".

"Ніхто не знає, яка підвіска в цих кульок. Вона може бути абсолютно різною: вибухові речовини, отруйні речовини тощо", – додали в міністерстві.

24 серпня міноборони Білорусі звинуватило Литву в порушенні повітряного простору держави. У відомстві заявили, що з боку Литви запустили зонд із восьми повітряних кульок з антидержавною символікою. Політ кульок "припинили без застосування зброї" екіпажі вертольотів Мі-24 зі складу чергових сил ППО.

Литва у відповідь теж звинуватила Білорусь у порушенні повітряного простору. Посла Білорусі в Литві Валеріюса Барановскіса викликали у МЗС і вручили ноту протесту у зв'язку з тим, що білоруський вертоліт Мі-24 23 серпня перетнув литовський державний кордон.

Відносини між Литвою і Білоруссю ускладнилися після виборів президента Білорусі у зв'язку із протестами білорусів проти дій влади. До Литви виїхала опозиціонерка Світлана Тихановська, яка була головною конкуренткою президента Білорусі Олександра Лукашенка.

23 серпня в Литві на підтримку білорусів, які протестували, створили живий ланцюг, що розтягнувся від Вільнюса до кордону з Білоруссю. Участь у заході взяло приблизно 30 тис. людей, зокрема президент Литви Гітанас Науседа і експрезиденти країни Даля Грібаускайте та Валдас Адамкус.

Із 4-го до 8 серпня в Білорусі проводили дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На посаду президента балотувалося п'ятеро кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Вибори в Білорусі проводили без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають до сьогодні. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі й водомети.

Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів, сотні дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасники мітингів, проте правозахисники та білоруські ЗМІ повідомляють про більшу кількість жертв. Станом на 18 серпня в СІЗО залишалося 44 людини.

16 серпня в Білорусі відбувся найбільший в історії мітинг – на опозиційну акцію протесту в Мінську, за оцінками білоруських журналістів, вийшло понад 200 тис. людей.

23 серпня в містах республіки відбувалися ходи людей, які виступають проти дій влади. До Мінська, де на вулиці вийшло понад 100 тис. протестувальників, влада країни стягнула військову техніку. Цього дня Лукашенко з'явився на публіці з автоматом у руках. Також у бронежилеті та зі зброєю був і його молодший син, 15-річний Микола.

Лукашенко не згоден на умови опозиції, він заявив, що, доки його не вб'ють, інших виборів у країні не буде. Згодом він заявляв, що нові вибори в Білорусі можливі після ухвалення нової конституції.

17 серпня депутати Європарламенту відмовилися визнавати результати виборів президента Білорусі і заявили, що вважають Лукашенка персоною нон ґрата в Євросоюзі.