У Мінську жінка відмовилася здавати квартиру помічниці прокурора. Тепер їй загрожує два роки позбавлення волі

Справу почали за "порушення рівноправності громадян". За інформацією відомства, 21 липня минулого року жінка передала квартиру помічниці прокурора одного з районів Мінська. Сторони підписали дворічний контракт на оренду.

Після початку протестних акцій жінка вимагала від помічниці прокурора звільнити квартиру. Як стверджують у мінській прокуратурі, "обвинувачена зазнала інформаційного впливу Telegram-каналів та інших інтернет-ресурсів, у яких розміщували заклики до обмеження прав прокурорських працівників".

Жінку визнали винною за ст. 190 Кримінального кодексу Білорусі й уже застосували запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Санкція статті передбачає штраф, виправні роботи на строк до двох років, обмеження волі або позбавлення волі на той самий строк із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Згідно із житловим кодексом країни, орендодавець може розірвати договір оренди з власної ініціативи, повідомивши орендаря про це за місяць і пояснивши причини, додала "Радые Свабода".

Telegram-канал NEXTA пізніше повідомив, що помічницею прокурора виявилася Аліна Касьянчик.

"Вона була держобвинувачкою у справі журналісток "Белсату" Катерини Андрєєвої і Дар'ї Чульцової, які вели стрім із площі Змін. За це за клопотанням Касьянчик їм дали по два роки колонії. Також Касьянчик представляла обвинувачення у справі про написи "Не забудемо" на місці вбивства Олександра Тарайковського", – зазначають у повідомленні.

Контекст:

Протести в Білорусі відбувалися з 9 серпня минулого року. На вулиці білоруських міст виходили незгодні з результатами голосування на виборах президента (на піку в мітингах брало участь по кілька сотень тисяч осіб, з початку 2021 року протестна активність впала). За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

Лукашенко 23 вересня провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку в країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.

16 березня Лукашенко підписав указ про створення конституційної комісії, яка має розробити нову редакцію основного закону Білорусі. Наприкінці лютого він говорив, що жодна його дитина не буде президентом Білорусі після нього.