У МЗС РФ заявили, що не будуть "просто миритися" із вступом Швеції та Фінляндії до НАТО

За його словами, для Росії "цілком очевидно", що безпека Швеції та Фінляндії унаслідок цього рішення не зміцниться.

Він також заявив, що те, як Росія гарантуватиме свою безпеку "після зміни цієї загальної натовської конфігурації", – "питання окреме", але "жодних ілюзій про те, що ми із цим просто миритимемося, у них бути не повинно".

На думку Рябкова, після приєднання Швеції та Фінляндії до НАТО "загальний рівень військової напруженості зросте, передбачуваності у цій сфері поменшає".

14 травня президент Фінляндії Саулі Нійністьо сказав президенту РФ Володимирові Путіну, що найближчими днями Фінляндія вирішить подати заявку на членство в НАТО і цьому сприяли дії Росії. Коментуючи згодом цю розмову, Нійністьо звернув увагу, що тон розмови та вибір слів були спокійними, Путін не повторював озвучених навесні погроз, і його реакція була м'якшою, ніж будь-які коментарі Росії щодо цього з 2016 року.

Контекст:

Фінляндія та Швеція вирішили переглянути політику позаблоковості після відкритого вторгнення Росії до України 24 лютого.

Прем'єр-міністерка Фінляндії Санна Марін на початку березня заявила, що російська агресія в Україні як ніколи наблизила фінське суспільство до НАТО, кількість його прихильників зросла з 19% до 53%.

У разі вступу Швеції та Фінляндії до НАТО Росія пригрозила розгорнути ядерну зброю біля цих країн.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг говорив CNN 4 квітня, що якщо Фінляндія та Швеція подадуть заявки на членство в НАТО, Альянс здатен швидко прийняти їх.

Президент Туреччини Реджеп Ердоган 13 травня заявив, що виступає проти вступу Швеції та Фінляндії до НАТО. Пізніше спікер Ердогана пояснив, що Туреччина "не зачиняє двері НАТО для Швеції та Фінляндії, але хоче перемовин із країнами Північної Європи".

15 травня влада Фінляндії та Швеції офіційно заявила про рішення подавати заявку до НАТО.