У Росії та за її межами відбулася акція "Полдень против Путина", її анонсував ще Навальний

Акцію протесту у формі черги на виборчих дільницях під час виборів президента РФ ще до смерті в колонії підтримував російський опозиціонер Олексій Навальний. Він закликав прийти на дільниці о 12.00. Що робити далі, учасники мали вибрати самі – проголосувати за будь-якого кандидата, окрім нинішнього президента РФ Володимира Путіна, зіпсувати бюлетень чи "просто прийти і постояти на дільниці, а потім розвернутися й піти додому", говорила у відеозверненні 6 березня дружина Навального Юлія.

Суть акції в тому, щоб створити "єдність місця й часу протесту", пояснював "Медузі" автор ідеї, колишній депутат законодавчих зборів Санкт-Петербурга Максим Резник.

"Перші черги до виборчих дільниць почали шикуватися на Далекому Сході, потім у Сибіру та на Уралі. У Новосибірську мерія пояснила скупчення виборців "провокативними діями" і посиленням заходів безпеки. У Москві та Санкт-Петербурзі черги утворилися біля дільниць як у центральних районах, так і за межами центру. Черги завдовжки до кількох сотень метрів вишикувалися також до закордонних дільниць, розташованих у російських посольствах", – пише "Медуза".

Команда Навального продемонструвала в Telegram черги на виборах у Москві.

Спікерка МЗС РФ Марія Захарова заявила в Telegram, що черги біля російських посольств і консульств у всьому світі не мають стосунку до протестної акції, бо інакше люди "б після півдня всі й розійшлися". На її думку, учасники черг "відкинули заклики маргіналів" і "прийшли віддати свій голос, скориставшись можливістю, яку, всупереч усім погрозам Заходу, їм надала їхня країна".

Агентство ЕРА показало черги на виборчі дільниці в російських дипломатичних відомствах, зокрема в Осло (Норвегія), Стокгольмі (Швеція), Белграді (Сербія), Берні (Швейцарія).

Контекст:

Вибори президента країна-агресор РФ проводить протягом трьох днів із 15-го до 17 березня 2024 року, але дострокове голосування у віддалених і важкодоступних регіонах почали ще 25 лютого. Їх проводять і на окупованих Росією територіях України.

Росіянам запропоновано обирати із чотирьох кандидатів. Це нинішній президент Володимир Путін (у РФ спеціально змінили конституцію, щоб він міг знову балотуватися), голова партії ЛДПР Леонід Слуцький, віцеспікер Держдуми РФ, член партії "Новые люди" Владислав Даванков, депутат Держдуми від фракції КПРФ Микола Харитонов. Групі охочих балотуватися у президенти Росії у такій можливості відмовили, серед них були умовно антивоєнні й опозиційні постаті.