У Сенат США внесли законопроєкт про постачання Україні озброєнь за лендлізом

Законопроєкт, який уповноважить президента США укладати угоди про лендліз безпосередньо з Україною і надавати військову техніку, необхідну для захисту вразливого цивільного населення від російського військового вторгнення, розробили сенатори Бен Кардін, Джин Шагін і Річард Блументаль від демократів та республіканці Джон Корнін, Роджер Вікер і Ліндсі Грем.

"Немає сумнівів, що слабкість – це провокація для таких авторитарних постатей, як [президент РФ] Володимир Путін, і погрози санкцій чи фінансової підтримки України буде недостатньо, щоб стримати вторгнення. Цей закон дав би нам змогу знову слугувати арсеналом демократії та забезпечити Україну смертоносною зброєю проти російської загрози її суверенітету", – заявив Корнін.

Політик зазначив, що в межах своїх повноважень президент США наразі може надавати і здавати в оренду оборонні вироби партнерам та союзникам США. У разі ухвалення законопроєкту розширені повноваження щодо лендлізу застосовуватимуть безпосередньо до України.

Згідно з текстом законодавчої ініціативи, влада США класифікує будь-яку кібератаку з Росії на критично важливі об'єкти інфраструктури України як збройний напад із боку Росії.

Лендліз залишатиметься чинним доти, доки РФ не відновить чисельність своїх військ на кордоні з Україною до рівня, що існував до березня 2021 року.

Контекст:

Лендліз – програма, у межах якої США постачали Великобританію, Францію, Китай і СРСР продовольством, нафтою та озброєнням під час Другої світової війни. Підписав закон про лендліз 11 березня 1941 року президент США Франклін Рузвельт.

Повідомлення про ймовірну допомогу звучать на тлі чергової ескалації на російсько-українському кордоні. З кінця жовтня західні ЗМІ неодноразово повідомляли про нарощування російських військ на кордоні України.

Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомляв 22 грудня 2021 року, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військовослужбовців.

США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.

23 грудня на щорічній пресконференції Путін відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу перемовин [про просування НАТО на схід], а від безумовного гарантування безпеки Росії сьогодні та на історичну перспективу".

Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд в інтерв'ю Financial Times, яке вийшло 15 січня, заявила, що США мають низку сценаріїв на випадок вторгнення РФ до України. У Кремлі 17 січня відповіли, що Москва також розглядає різні сценарії подальших дій.