Учені виявили найдавніші докази використання отруєної зброї, яким понад 60 тис. років
У Південній Африці міжнародна група археологів і хіміків виявила найдавніші прямі докази застосування рослинної отрути на мисливській зброї, яким приблизно 60 тис. років. Дослідження опублікували 7 січня в журналі Science Advances.
Під час дослідження кам'яних мікролітів зі скельного укриття Умхлатузана в провінції Квазулу-Наталь науковці проаналізували кварцові мікроліти – дрібні кам'яні пластини, які використовували як наконечники стріл у пізньому плейстоцені. За допомогою методу газової хроматографії – мас-спектрометрії (GC-MS) на п'яти із 10 артефактів виявили сліди токсичних рослинних алкалоїдів.
Ідеться про сполуки буфанідрин й епібуфанізин, які походять із рослин родини амарилісових. Найімовірнішим джерелом отрути вчені вважають Boophone disticha – південноафриканську рослину, ексудат якої історично використовували як отруту для стріл. Для підтвердження результатів науковці порівняли археологічні зразки з етноісторичними отруєними наконечниками стріл і сучасними екстрактами цієї рослини – хімічні сигнатури повністю збіглися.
Аналіз розташування залишків показав, що отрута, ймовірно, входила до складу клейкої суміші, якою кам'яні мікроліти кріпилися до древка стріли. Сліди ударів і мікроподряпини підтверджують, що ці вироби використовували як наконечники стріл, а не як різальні інструменти.
На думку дослідників, відкриття свідчить про високий рівень технологічних знань і когнітивних здібностей мисливців-збирачів півдня Африки вже 60 тис. років тому. Вони не лише виготовляли складну зброю, а й добре розуміли властивості отруйних рослин і вміли цілеспрямовано застосовувати їх для полювання.
Дослідження провела міжнародна команда археологів і хіміків під керівництвом професора Свена Ісакссона зі Стокгольмського університету у співпраці з науковцями з Університету Йоганнесбурга.