Українець став лауреатом Шнобелівської премії за дослідження про зв'язок корупції з ожирінням чиновників

Дослідження Блавацького має назву "Зайва вага політиків і корупція в пострадянських країнах", його опубліковано в журналі Economics of Transition and Institutional Change.

У своїй роботі Блавацький використовував технологію машинного навчання, яка проаналізувала фото чиновників і визначила їхню вагу.

Оцінку рівня політичної корупції обчислювали на основі п'яти рейтингів. Серед них були дані міжнародної організації Transparency International, Світового банку та Індексу публічної чесноти, який складає Європейський центр із протидії корупції.

Унаслідок дослідження Блавацький з'ясував, що між вагою урядовців країн пострадянського простору та оцінками рівня корупції у країні є зв'язок.

Зокрема, чиновники країн колишнього СРСР із найбільшим рівнем корупції – Туркменістан, Таджикистан і Узбекистан – виявилися і "найважчими". У країнах Балтії та Грузії ситуація протилежна. Україна стала винятком із правила: за вагою членів уряду країна входила в топтрійку, а за корупцією вона на шостому місці.

Блавацький – професор французької школи бізнесу Монпельє. До роботи в школі бізнесу він викладав економіку в Школі менеджменту та управління Університету Мердока (Австралія) і був професором експериментальної економіки в Інституті державних фінансів Університету Інсбрука (Австрія).

Контекст:

Шнобелівська (Антинобелівська, Ігнобелівська – від англ. Ignoble, негідний) премія – пародія на престижну Нобелівську премію. Її вручають напередодні оголошення лауреатів Нобелівської премії "за досягнення, які змушують спочатку засміятися, а потім – замислитися". Премію заснували 1991 року Марк Абрахамс і гумористичний журнал "Аннали неймовірних досліджень" із метою привернути увагу і підстьобнути інтерес людей до науки, медицини та технологій. Вручають нагороду справжні нобелівські лауреати.