В Ірландії планують скоротити допомогу новоприбулим біженцям з України

За його словами, Ірландія поводиться "надзвичайно щедро щодо людей, які прибувають з України", але країна не може надавати житло безстроково. Серед інших імовірних змін – відмова в розміщенні людям, які приїхали через іншу країну ЄС або вже мали тимчасовий захист в іншій державі – члені ЄС, зазначає ЗМІ.

Ці заходи можуть запровадити вже невдовзі, уточнює медіа. Довгостроково уряд також розглядає скорочення або припинення програми Accommodation Recognition Payment, за якою господарі отримують €600 на місяць без оподаткування за розміщення українців, зазначили журналісти.

Голова Ірландської ради у справах біженців (IRC) Нік Гендерсон розкритикував витік цієї інформації у пресу. За його словами, це шкодить і українцям, які живуть тут, і тим, хто їм допомагає. Він підкреслив, що українці не мають права на державні програми підтримки житла, такі як Housing Assistance Payment (HAP) чи соціальне житло, тому 30 днів – надто короткий строк, щоб знайти житло на ринку із браком оренди. Гендерсон додав, що така політика може суперечити директиві про тимчасовий захист ЄС, яка зобов'язує держави забезпечити "належне житло" для українських біженців.

Представники української громади в Ірландії також розкритикували плани. Директорка української суботньої школи Ukrainian Native School Надія Іваннікова сказала, що для людей, які втекли від війни, 30 днів – це недостатньо, щоб знайти нове житло чи підтримку. Директорка Асоціації українців в Ірландії Марія Старух зазначила, що громада "безмежно вдячна" Ірландії за допомогу, але визнає, що питання житла стає дедалі складнішим.

Щодня до Ірландії прибуває щонайменше 50 українців на тлі того, що Україна нещодавно змінила закон, дозволивши чоловікам віком 18–22 років покидати країну, інформує міністерство юстиції країни. Згідно з його інформацією, ресурси Ірландії можуть бути "вичерпані" до кінця листопада.

Із 2022 року до Ірландії прибуло понад 100 тис. українців, приблизно 80 тис. перебувають там досі, ідеться у статті.

Контекст:

Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію.

Воєнний стан передбачає, зокрема, заборону на виїзд за кордон чоловіків віком 18–60 років, які підпадають під призов на військову службу під час мобілізації, окрім особливих винятків. Востаннє воєнний стан продовжили до 3 лютого 2025 року.

26 серпня прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомляла, що уряд дозволив перетинати кордон чоловікам віком від 18 до 22 років включно. 28 серпня їх почали випускати за кордон. Зеленський, коментуючи це рішення, заявив, що воно не впливає на обороноздатність України.

2 жовтня Zaxid.net із посиланням на дані прикордонної служби Польщі у відповідь на журналістський запит писало, що кількість українців віком від 18 до 22 років, які в'їхали до Польщі у вересні, зросла більше ніж у 10 разів, порівняно із серпнем. 

22 жовтня Welt писало, що в Німеччині кількість 18–22-річних українців, які приїжджають до країни, зросла майже у 100 разів.

24 жовтня "Українська правда" з посиланням на відповідь служби прикордонної й іноземної поліції Словацької Республіки писала, що за місяць після того, як уряд дозволив виїзд за кордон чоловіків від 18 до 22 років, до Словаччини виїхало понад 11 тис. українців цієї вікової категорії.

25 жовтня прессекретарка МВС Чехії Гана Мала заявила, що протягом останніх місяців значно зросла кількість українських біженців у Чехії, які подали заявки на тимчасовий захист. Якщо на початку вересня чеські установи видавали в середньому 1,5 тис. дозволів на тимчасовий захист на тиждень, то у вересні й на початку жовтня середній показник зріс до 3,1 тис. на тиждень – більш ніж удвічі.