У ЄС критикують розширення СВАМ, який в Україні створив проблеми для промисловості – GMK Center
Напередодні запланованого розширення механізму транскордонного вуглецевого коригування ЄС (CBAM) у 2026–2028 роках зростає ризик падіння попиту на сталь, вважають учасники галузевої дискусії, яка відбулася в Мілані за участю Eurometal та Assofermet. Про це йдеться в матеріалі галузевого видання GMK Center.
Учасники обговорення наголосили, що поточні витрати, пов'язані зі CBAM, систематично недооцінюють по всьому ланцюгу постачань. Щорічні націнки в межах механізму вже фактично стимулюють імпорт готових сталевих похідних виробів, тоді як повноцінного поширення CBAM на продукцію нижчого рівня очікують лише із 2028 року.
Президент Польського союзу дистриб'юторів сталі Пйотр Сікорський зазначив, що до моменту розширення механізму на похідні продукти націнки на первинну сталь діятимуть уже третій рік поспіль, що зберігатиме конкурентні переваги імпорту готової продукції.
Президентка Assofermet Чінція Веццозі зазначила, що CBAM, який задумували як інструмент відновлення конкурентного балансу, ризикує перетворитися на структурний тягар для секторів дистрибуції й перероблення.
Контекст:
Україна не досягла домовленості про відтермінування СВАМ, він набув чинності 1 січня 2026 року. На думку експертів, в умовах повномасштабної війни механізм створює для української промисловості фінансові й технічні бар'єри, тому має бути передбачено особливі умови впровадження CBAM, зокрема відтермінування до завершення війни і стабілізації економіки.