Венера залишилася без єдиного активного орбітального апарата. Японія оголосила про завершення місії
Після майже 10 років роботи на орбіті Венери японський космічний зонд "Акацукі" завершив місію – уперше за багато років біля планети не залишилося активних апаратів. Про це 30 жовтня повідомляє Daily Galaxy.
Коли Японське агентство аерокосмічних досліджень запустило "Акацукі" 2010 року, метою місії було вивчення щільної, гарячої атмосфери Венери й розкриття секретів її неконтрольованого парникового ефекту. Однак після прибуття почалися проблеми. Через пошкодження основного ракетного двигуна команді довелося "діяти творчо", повідомили в агентстві. Для захоплення орбіти використали менш потужні двигуни, призначені для корекції положення апарата. Після п'яти років дрейфу в космосі інженери успішно ввели "Акацукі" на орбіту Венери у грудні 2015 року – це досягнення вважають одним із найбільш приголомшливих прикладів відновлення місії в історії космонавтики.
"Ця місія змінила наше уявлення про нашого сусіда розміром із Землю і проклала шлях до нових відкриттів про те, що потрібно, щоб стати раєм чи пеклом", – заявили представники Японського космічного агентства.
Найвидатнішим внеском "Акацукі" стало вивчення бурхливих верхніх шарів атмосфери Венери – світу, де домінують вихрові вітри й загадкова динаміка хмар. Там вітри дмуть у 60 разів швидше за швидкість обертання планети – явище, відоме як "суперобертання". Венеріанські хмари облітають планету в середньому за чотири земні дні, але через надзвичайно повільне обертання Венери її день триває стільки ж, скільки 243 дні на Землі.
Постійно відстежуючи переміщення хмар протягом багатьох років, "Акацукі" виявив закономірності, які змінили уявлення науковців про механіку атмосфери Венери. Ці результати виявили безпрецедентний зв'язок між сонячним світлом і атмосферним імпульсом – взаємозв'язок, який міг би пролити світло на еволюцію інших гарячих планет розміром із Землю, які обертаються навколо далеких зірок. Останні передання даних "Акацукі" є джерелом для моделей, котрі пояснюють, як Венера перетворилася з потенційно придатного для життя світу на розпечену безжиттєву планету.