Венс підтримував удари по Ірану, але Трамп вирішив, що наслідки можуть бути серйозними – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп офіційно не віддав наказу про удари по Ірану, попри те що його головні радники з безпеки очікували, що він негайно санкціонує один із презентованих йому військових варіантів. Про це 17 січня написало The Washington Post.
Видання описало, як цього тижня в Білому домі ухвалювали рішення, чи завдавати військових ударів по Ірану.
За даними джерел WP, віцепрезидент США Джей Ді Венс, який давно скептично ставиться до втручання в справи інших держав, підтримав удари. Він вважав, що президент США, коли попередив Іран про наслідки через вбивство протестувальників, провів червону лінію і змушений її дотримуватися.
Директор ЦРУ Джон Реткліфф, прибічник жорсткої лінії щодо Ірану, на нараді з Трампом увечері 13 січня показав йому кадри з тілами вбитих в Ірані протестувальників. Водночас виданню невідомо, якою була думка Реткліффа щодо ударів.
Інші радники Трампа, зокрема спецпосланник із питань Близького Сходу Стів Віткофф і глава адміністрації Сьюзі Вайлс, закликали до обережності, повідомило джерело. Міністр фінансів США Скотт Бессент, за даними ЗМІ виступав за те, щоб почекати й дати змогу подіяти економічним санкціям проти Ірану.
Трампу продемонстрували презентації Пентагону і спецслужб США з описом доступних варіантів нападу. Але він дійшов висновку, що вигоди від цього немає, а наслідки будуть занадто серйозними, повідомило джерело.
Венс у підсумку погодився з рішенням президента відкласти удари, пише ЗМІ.
Однак видання зазначає, що в регіон скеровують американські сили: ударній групі авіаносця USS Abraham Lincoln до Близького Сходу – приблизно тиждень ходу. Отже, у Трампа буде ще два-три тижні, щоб передумати.
Прогнозують, що рівень загрози найближчим часом не знизиться: командуванню збройних сил США було доручено спланувати цілодобову високорівневу підтримку "на наступний місяць", повідомило The Washington Post джерело.
Контекст:
28 грудня 2025 року в Ірані розпочалися масові антиурядові протести на тлі економічних проблем у країні. Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї назвав протестувальників "бунтівниками" й закликав до придушення демонстрацій. Між протестувальниками й правоохоронцями виникли сутички, які, як писало Reuters, стали найкривавішими протягом останніх трьох років.
ЗМІ писали 13 січня, що в Ірані загинуло 12 тис. протестувальників, більшість – за два дні.
Раніше, 10 січня, армія Ірану заявила про готовність приєднатися до придушення протестів у країні. Генпрокурор Ірану погрожував стратою учасникам протестів. Того самого дня Трамп заявив, що США готові прийти на допомогу Ірану. 13 січня Трамп написав, що "допомога вже в дорозі"
Про те, що операція США проти Ірану "здається ймовірною" і може розпочатися впродовж найближчих 24 годин, 14 січня писало Reuters із посиланням на двох європейських посадовців. Однак 15 січня посол Ірану в Пакистані Реза Амірі Могадам заявив, що Трамп уже повідомив Тегерану, що "не нападатиме на країну".
WSJ повідомила 15 січня, що в Ірані різко скоротилися антиурядові протести через жорстоке поводження влади з протестувальниками.
Британський політик Білл Естерсон 16 січня заявив, що влада Ірану, імовірно, застосувала "токсичні хімікати" для придушення протестів у країні.