Військові, які влаштували в Судані переворот, погодилися звільнити прем'єра

Хамдок (ліворуч) та Бурхан (праворуч) підписали спільну угоду
Фото: EPA

Лідер воєнного перевороту Судану Абдель Фаттах аль-Бурхан 21 листопада оголосив про звільнення затриманого прем’єр-міністра Абдалли Хамдока та інших політичних в'язнів. Про це повідомило видання The Guardian.

Угоду про звільнення Хамдока та створення нового кабінету міністрів ухвалили за посередництва офіційних осіб США та ООН.

Оголошуючи на телебаченні про угоду з 14 пунктів, Хамдок звеличував переваги "революції", яка привела його до влади 2019 року. Стоячи поряд із ним, Бурхан подякував Хамдоку за службу і пообіцяв, що "вільні й прозорі вибори" проводитимуть у межах перехідного процесу.

Видання пише, що оскільки військові досі контролюють тимчасову Суверенну раду країни, будь-яких міністрів, призначених у новий кабінет, фактично підтвердить Бурхан, що викликає питання життєздатності угоди між Хамдоком і Бурханом.

Джерело, наближене до Хамдока, повідомило, що він погодився на угоду, щоб зупинити кровопролиття, але громадянська коаліція, яка розділяла владу з військовими, раніше заявляла, що виступає проти будь-яких переговорів із путчистами, і закликала продовжити протести в неділю.

Про угоду було оголошено, коли кількість загиблих від початку жовтневого перевороту сягнула 40 осіб.

Контекст:

У жовтні цього року голова Суверенної ради Судану генерал Абдель Фаттах аль-Бурхан оголосив про розпуск ради, керівної структури країни, а також перехідного уряду. Через воєнний переворот у країні почалися протести, щонайменше 140 людей постраждало. Прем'єр-міністра Судану Абдаллу Хамдока та урядовців затримали.

29 жовтня стало відомо про звільнення Хамдока та його дружини. Інші члени уряду залишаються затриманими, їхнє місцеперебування не відоме.

З 1983 року Суданом керував Омар аль-Башир, 2015 року його переобрали на новий п'ятирічний строк. У квітні 2019 року внаслідок державного перевороту його усунули від влади та заарештували. Влада перейшла до Суверенної ради Судану.

Аль-Башир став першим в історії чинним лідером держави, щодо якого Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт. Його обвинуватили в убивстві, винищуванні мирного населення, насильницькому переселенні, застосуванні тортур та масових зґвалтувань.