Білорус, який воював у АТО за Україну, не отримавши обіцяного українського громадянства, змушений був просити статус біженця в Польщі
Громадянин Білорусі, який воював у АТО за Україну, повідомив, що надані їм дані для отримання українського громадянства просочилися в інтернет і опинилися в руках у сепаратистів. Отже, йому так і не надали обіцяного громадянства, повернутися на батьківщину він не міг, і змушений був тікати в Польщу.
Громадянин Білорусі, який воював у зоні АТО на боці України і не зміг отримати обіцяне українське громадянство, отримав статус біженця в Польщі. Про це він розповів на своїй сторінці у Facebook, де зареєстрований під нікнеймом Рустам Док.
"У 2014 році, залишивши все в Білорусі, я вирішив поїхати в Україну, щоб зі зброєю в руках захищати цю країну від окупантів у складі українського батальйону "Донбас", що пізніше і робив у міру своїх скромних можливостей студента-програміста. Майже одразу влада України взяла мої дані нібито для надання українського громадянства і видачі офіційних документів солдата Національної гвардії України, і восени того ж року ці самі дані опинилися в руках у сепаратистів і в інтернеті", – написав він.
За словами Дока, через це на його навчанні, роботі, квартирі й житті в Білорусі можна було поставити хрест.
"Повернутися можна було у в'язницю, оскільки завдяки українській владі на батьківщині на всіх нас заведені кримінальні справи за статтею "найманство", незважаючи на те, що ми не просто воювали безкоштовно, але ще й витрачали на це свої гроші. Неодноразово я, як і інші, безрезультатно подавав документи для отримання обіцяного Порошенком громадянства. Коли стало зрозуміло, що президент нахабно і цинічно бреше, подав документи хоча б на біженство, але і в біженстві українська міграційна служба відмовила "через очевидну необґрунтованість побоювань", а неофіційно – "через наказ з Адміністрації Президента України, а також через те, що Росія і Білорусь – гарні демократичні держави, де нікому нічого не загрожує", – розповів білорус.
Док зазначив, що саме тому в серпні 2016 року йому довелося нелегально перейти кордон із Польщею, а після тижневого маршу по лісі та горах уже на польській стороні звернутися з проханням про притулок.
"Спершу я провів чотири місяці в охоронюваному таборі для іноземців (практично в'язниця для тих, у кого немає документів – стандартна процедура), а пізніше мене випустили у відкритий табір для біженців і на свободу. Сьогодні ж я отримав листа про те, що Республіка Польща, до цього чужа країна, за яку я не воював і для якої я був ніким, надала мені статус біженця, за що я безмежно вдячний. Висновок з усього цього лише один: усе, що не змогла і не зможе Україна, змогла і зможе Польща. Окремий "привіт" і "спасибі" тим, хто кричав і продовжує кричати, що в іноземних добровольців в Україні "все добре", – підсумував він.
6 жовтня 2015 року Верховна Рада підтримала спрощення процедури прийняття українського громадянства іноземцями та особами без громадянства, які проходять військову службу в Збройних силах України. Відповідно до законопроекту, якщо особа отримала державну нагороду, вона може отримати українське громадянство за спрощеною процедурою.
З 5 листопада 2015 року набув чинності закон, який дозволяє іноземцям служити в українській армії. Відповідно до закону, іноземці та особи без громадянства можуть проходити військову службу за контрактом у Збройних силах України, вони носять військову форму, мають статус військовослужбовця та їм довічно присвоють військові звання.
Разом із цим законом визначається таке поняття як найманство. Згідно з документом, найманцем є особа, яка: спеціально завербована на місці або за кордоном для того, щоб брати участь у збройному конфлікті; фактично бере безпосередню участь у військових діях.
Також у грудні 2015 року росіяни, які воюють в "Азові", заявили про відмову в наданні їм українського громадянства, незважаючи на особисті рекомендації міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.