Запровадження санкцій ЄС проти білоруських чиновників можуть відкласти через позицію Кіпру – Bloomberg
Запровадити санкції проти білоруських високопосадовців міністри закордонних справ країн Євросоюзу домовилися 28 серпня
За даними агенції Bloomberg, Кіпр попередив європейських партнерів, що не підтримає пропозиції Євросоюзу ввести санкції проти білоруських чиновників, якщо країни ЄС не погодяться з обмеженнями проти Туреччини, які Кіпр запропонував запровадити в червні 2019 року.
Обговорення санкцій Європейського союзу проти білоруських чиновників зупинили через позицію Кіпру, пише Bloomberg, посилаючись на дані джерел, ознайомлених із ситуацією.
Кіпр попередив партнерів, що не підпише пропозиції Євросоюзу про введення санкцій проти білоруських чиновників, якщо члени ЄС не погодяться виступити проти Туреччини у зв'язку з буровими роботами у східній частині Середземного моря, розповіли агентству співрозмовники. Кіпр у червні 2019 року висунув вимогу ввести санкції проти семи турецьких компаній, але ця пропозиція просувається "зі швидкістю черепахи", зазначає агентство.
Причиною уповільнення інсайдери Bloomberg вважають стурбованість деяких інших членів ЄС через імовірне "подальше посилення протистояння з Туреччиною".
Плани ввести санкції проти влади Білорусі дістали підтримку після того, як міністри закордонних справ пообіцяли прискорити роботу над обмеженнями проти Туреччини, зазначає агентство. Технічних переговорів щодо турецьких заходів ще не завершили, відкласти можуть запровадження санкцій і проти Білорусі, і проти Туреччини, розповіли співрозмовники агентства.
За їхніми даними, дипломати сподіваються на "прорив" у процесі до наступної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, яка відбудеться пізніше у вересні.
Із 4-го до 8 серпня в Білорусі проводили дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На пост президента балотувалося п'ятеро кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув чинний президент країни Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла кандидатка від опозиції Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Вибори в Білорусі проводили без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають до сьогодні. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів. Усього на акціях протесту затримали понад 10 тис. осіб. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
Литва, Латвія й Естонія 31 серпня першими у світі ввели персональні санкції для влади Білорусі після виборів і придушення мирних протестів у країні. Балтійські держави зробили персонами нон ґрата 30 білоруських чиновників, включно із Лукашенком.
Крім того, країни Балтії домовилися про припинення торгівлі електроенергією з Білоруссю після запуску Білоруської АЕС.
Міністри закордонних справ країн Євросоюзу 28 серпня домовилися ввести санкції проти білоруських високопосадовців через фальсифікації виборів і насильство проти мітингувальників. Вони почнуть діяти не пізніше ніж 21 вересня, говорив міністр закордонних справ Чехії Томаш Петржичек.
Україна ухвалить рішення про санкції проти Білорусі, коли обмеження введе ЄС, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.