Вжиття заходів у відповідь на санкції США загрожує виходом РФ зі світових енергетичних проектів – комітет Держдуми
У разі реалізації законопроекту про заходи у відповідь РФ на санкції США Росія може припинити участь у міжнародних проектах з атомної енергетики ITER (Міжнародний експериментальний термоядерний реактор) і ФАІР (Європейський центр із дослідження іонів і антипротонів), зазначили в комітеті Держдуми з енергетики.
Заходи Росії у відповідь на американські санкції можуть завдати шкоди енергетичній галузі російської економіки. Про це йдеться у висновку комітету Держдуми з енергетики, опублікованому 4 травня у думській електронній базі даних.
"У разі реалізації зазначеного положення існує ризик втрати позиції Російської Федерації як лідера на світовому ринку атомної енергетики та участі у міжнародних проектах", – ідеться в документі.
Зазначають, що РФ бере активну участь у таких міжнародних проектах, як проект ITER (Міжнародний експериментальний термоядерний реактор) і проект ФАІР (Європейський центр із дослідженню іонів і антипротонів).
"Заходи у відповідь, передбачені законопроектом, зокрема – щодо міжнародних проектів ITER і ФАІР, приведуть до затримки і подорожчання проектів та з високою ймовірністю до їх припинення і виходу РФ із цих проектів. Водночас уже вкладені Російською Федерацією кошти в ITER і ФАІР не підлягають поверненню. Інші учасники цих проектів можуть висунути вимоги до Російської Федерації щодо покриття їхніх фінансових витрат", – повідомили в комітеті.
Також у Держдумі зазначили, що у РФ було організовано проект зі створення багатоцільового реактора на швидких нейтронах (МБІР) із міжнародною участю, на базі якого функціонує міжнародний центр досліджень.
"Заходи у відповідь, передбачені законопроектом, під час реалізації проекту МБІР можуть привести до блокування участі низки зарубіжних партнерів у міжнародному проекті МБІР, що збільшить навантаження на федеральний бюджет під час реалізації цього проекту, а також поставить під сумнів можливість його подальшої реалізації", – ідеться в документі.
Члени комітету заявили, що загалом підтримують концепцію законопроекту й порекомендували ухвалити його в першому читанні та врахувати зауваження під час підготовки до другого читання.
6 квітня Вашингтон оголосив про санкції проти 24 російських бізнесменів і високопосадовців, а також низки компаній. Американське міністерство фінансів пояснило, що до таких заходів вдалися для виконання закону "Про протидію супротивникам Америки за допомогою санкцій" (CAATSA), який у серпні 2017 року схвалив президент Дональд Трамп.
За даними агентства Bloomberg, сукупний статок найбагатших росіян 9 квітня зменшився на $16 млрд через санкції США. 16 квітня акції компанії "Русал", часткою в якій володіє конгломерат En+ російського бізнесмена Олега Дерипаски, упали до історичного мінімуму з моменту виходу компанії на IPO у 2010 році.
Держдума Росії підготувала законопроект про санкції у відповідь. Документ, зокрема, передбачає заборону на роботу в кількох галузях із компаніями, де більше ніж 25% у капіталі належить США, а також іншим державам, які підтримують санкції. Обмеження стосуються атомної галузі, авіабудівної та ракетно-двигунової промисловості. Крім того, пропонують увести низку заборон, зокрема на ввезення зі США та "інших іноземних держав" сільгосппродукції, сировини і продовольства, алкогольної та тютюнової продукції, ліків.