За роки конфлікту в Нагірному Карабасі регіон покинуло понад 600 тис. азербайджанців – ООН
За 26 років Нагірний Карабах покинуло понад 600 тис. азербайджанців. Про це 30 листопада проінформувала Організація Об'єднаних Націй, посилаючись на управління ООН у справах біженців.
"Згідно з даними, понад 600 тис. етнічних азербайджанців були змушені покинути Нагірний Карабах та сім прилеглих до нього районів Азербайджану після угоди про припинення вогню, підписаної між сторонами, що воюють, у 1994 році", – йдеться у повідомленні.
За даними організації, за радянських часів у прилеглих до Нагірного Карабаху районах мешкали переважно етнічні азербайджанці. У самому Нагірному Карабасі, згідно із переписом 1989 року, 77% були етнічними вірменами.
"Винятком було лише нагірнокарабаське місто Шуша, населення якого на 92% складалося із етнічних азербайджанців. (...) Всі попередні роки азербайджанські внутрішні переселенці мешкали в Баку, Фізулі та Сумгаїті, а також інших місцях в Азербайджані", – зазначили в ООН.
У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію у "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада зі свого боку заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців і мирних жителів.
Воєнний стан оголосили як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що конфліктують, оголосили мобілізацію.
Домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі досягали неодноразово, але щоразу їх порушували.
Представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян 9 листопада повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює основне місто Шуша, а азербайджанські війська підступили до столиці Карабаху Степанакерта.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії підписали заяву про припинення війни у Карабасі. Згідно із домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістять 1960 російських миротворців.
Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Алієв підкреслив, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.