Зазіхання Трампа на Гренландію не залишилися без наслідків – Bloomberg

Ситуація змусила Данію збільшити військові вкладення у Гренландію – стратегічно важливу територію, де НАТО готується до ймовірних загроз із боку країни-агресора Росії.

10 жовтня уряд Данії оголосив про другий пакет арктичних інвестицій, який передбачає нові патрульні літаки для стеження за підводними човнами, криголамами і модернізацію флоту. Це стало відповіддю на посилення військової присутності Росії в регіоні і зростання ризиків конфронтації.

За словами голови Об'єднаного арктичного командування генерала Сьорена Андерсена, Москва є "регіональною наддержавою в Арктиці", а після завершення війни в Україні може скерувати ресурси й нове озброєння на північ. Данська розвідка попередила, що в цьому випадку Росія зможе "становити пряму загрозу НАТО".

У вересні Данія провела найбільші військові навчання в історії Гренландії за участю союзників – Франції, Німеччини, Швеції і Норвегії. Якщо раніше такі операції обмежували рятувальними місіями, то тепер сценарії були бойовими: морські перехоплення, повітряна підтримка і захист інфраструктури.

Фокус данської оборони зміщують на схід Гренландії. Туди скеровують нові підрозділи спецпризначенців, там будують станцію радіолокації раннього попередження і пункт радіаційного контролю, закуповують розвідувальні дрони.

Водночас питання оборони острова призводить до напруженості з Вашингтоном: Трамп назвав Гренландію основою для безпеки США і пропонує "купити" її, критикуючи Данію за недостатні інвестиції. Однак, як зазначають у Копенгагені, співпраця зі США у сфері оборони є стабільною.

Місцеві мешканці по-різному сприймають мілітаризацію регіону. Одні побоюються, що це послабить автономію острова, інші згадують переселення інуїтів під час будівництва американських баз і катастрофу B-52 з ядерною зброєю 1968 року.

Тим часом Данія створює новий підрозділ гренландських рейнджерів і розширює програму арктичної підготовки, щоб залучити до служби самих гренландців.

Незважаючи на зусилля, НАТО, як і раніше, значно поступається Росії в арктичній інфраструктурі. Москва має у своєму розпорядженні найбільший криголамний флот, модернізовані бази і ядерні підводні човни, здатні діяти під льодами.

Як зазначив Андерсен, захист Арктики – не тільки завдання Данії, а питання загальної безпеки всього Північноатлантичного альянсу.

Контекст:

Про те, що контролю над островом вимагають американські національні інтереси, Трамп заявив 23 грудня 2024 року. Уряд Данії оголосив про значне збільшення витрат на оборону Гренландії через кілька годин після того, як Трамп повторив своє бажання придбати Гренландію.

2025 року глава Білого дому неодноразово говорив про бажання приєднати до Штатів Гренландію (автономну територію Данії).

5 березня, звертаючись до гренландців, Трамп зазначив, що Вашингтон рішуче підтримує їхнє право самим визначати своє майбутнє і, якщо вони вирішать, США будуть раді взяти їх до свого складу. В інтерв'ю NBC News, опублікованому 30 березня, він заявив, що США "100% отримають Гренландію" і йому байдуже, який сигнал це дасть світові.

4 травня Трамп припустив, що США можуть застосувати військову силу щодо Гренландії.

6 травня The Wall Street Journal із посиланням на двох співрозмовників писала, що американським розвідувальним відомствам доручили посилити збір розвідданих щодо ситуації у Гренландії. Після цієї публікації міністр закордонних справ Данії Ларс Расмуссен також викликав американського дипломата.