ЗМІ інформують, що Угорщина вирішила вийти з Міжнародного кримінального суду. У ЄС відреагували

Міністр юстиції Угорщини Бенце Тужон на закритій зустрічі з послами оголосив минулого тижня, що Угорщина вийде з Міжнародного кримінального суду (МКС). Про це повідомляє Szabad Europa 1 квітня.
У статті йдеться про те, що зустріч послів, яких міністр поінформував про наміри Будапешта, відбувалася за особливих обставин. За словами кількох джерел, у залі використовували камери із програмою розпізнавання облич, а коли дипломати запізнювалися, то час запізнення автоматично писали на спинці їхніх персональних стільців.
ЗМІ наголошує, що політичне рішення про вихід Угорщини з МКС фактично ухвалили кілька тижнів тому, але уряд усе ще чекав, якою буде позиція президента США Дональда Трампа щодо МКС.
За словами джерел, після того, як 5 лютого Трамп заявив, що введе санкції проти суду у зв'язку з ордером на арешт прем’єра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, "угорський уряд сприйняв це як зелене світло".
Szabad Europa дізналася також подробиці процедури виходу Угорщини з МКС. Згідно з нею, уряд внесе до парламенту проєкт резолюції про вихід, і якщо його ухвалять більшістю голосів, то вихід офіційно ініціюють.
Автори матеріалу додали, що текст проєкту рішення про вихід Угорщини з МКС опублікують на сайті парламенту найближчим часом.
Як повідомляє "Європейська правда", 2 квітня речниця Єврокомісії (ЄК) Аніта Гіппер на брифінгу у Брюсселі заявила, що ЄК не надходило від Угорщини жодного офіційного сповіщення про наміри вийти з МКС.
"Якщо це дійсно так, то ми глибоко шкодуватимемо, якщо якась із країн-членів вирішить вийти з МКС", – сказала речниця ЄК.
Вона нагадала, що статут МКС дозволяє країні – підписанту Римського статуту вийти із суду через подання письмової заяви генеральному секретарю ООН.
"Рішення про вихід набуває чинності через рік після сповіщення і не впливає на зобов'язання співпрацювати щодо розслідувань", – додала Гіппер.
Політикиня наголосила, що країни ЄС мають повністю співпрацювати з МКС, включно зі швидким виконанням ордерів на арешт.
Контекст:
Головний прокурор МКС Карім Хан у травні 2024 року висунув вимогу видати ордери на арешт Нетаньяху, міністра оборони Ізраїлю Йоава Галанта, також у списку – троє діячів ХАМАС: командир бойового крила ХАМАС Мохаммед Дейф, лідер політичного крила руху Ісмаїл Ханія, а також ватажок ХАМАС Ях'я Сінвар.
За словами прокурора, члени ХАМАС спланували і спровокували напад на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, також вони причетні до вбивств, катувань, зґвалтувань, захоплення заручників та інших дій, які є воєнними злочинами і злочинами проти людяності.
Усіх трьох лідерів угруповання ХАМАС відтоді було вбито внаслідок ізраїльських авіаударів.
Нетаньяху й Галант, на думку МКС, відповідальні за воєнні злочини і злочини проти людяності в секторі Гази щонайменше з 8 жовтня 2023 року.
21 листопада 2024 року МКС видав ордер на арешт Нетаньяху й колишнього міністра оборони країни Йоава Галанта. У Білому домі повідомляли, що проти ордера МКС на арешт Нетаньяху й Галанта.
Увечері 2 квітня Нетаньяху прибуде до Угорщини й залишиться там із візитом до ранку неділі, писала Le Monde. Він зустрінеться із прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, який у листопаді 2024 року відхилив рішення МКС про арешт ізраїльського прем'єр-міністра за ймовірні воєнні злочини в Газі.