Національний суд Іспанії відправив під арешт членів уряду Каталонії. Фоторепортаж

Фото: ЕРА

Сьогодні в Мадриді Національний суд Іспанії ухвалив рішення заарештувати вісьмох колишніх членів женералітату (уряду) Каталонії за причетність до проголошення незалежності регіону 27 жовтня. Фотографії з Іспанії опублікувало агентство ЕРА. Під вартою екс-посадовці перебуватимуть до розгляду по суті позову прокуратури про підготовку ними сепаратистського заколоту. Їх також обвинувачують у розтраті бюджетних коштів. Серед заарештованих – віце-президент женералітату Каталонії Уріол Жункерас та офіційний представник женералітату Жорді Турулль. Відсторонений глава каталонського уряду Карлес Пучдемон і четверо його соратників на слухання в Мадрид не прибули. Прихильники незалежності Каталонії виступили з протестами і в Мадриді, і в Барселоні.

27 жовтня парламент Каталонії ухвалив резолюцію, яка декларує незалежність від Іспанії.

У відповідь Сенат Іспанії дозволив уряду країни ввести в Каталонії пряме правління. Сенатори проголосували за активацію статті 155 конституції, яка дає повноваження ухвалити примусові заходи щодо виконання Каталонією своїх конституційних зобов'язань.

Прем'єр-міністр Іспанії Маріано Рахой оголосив, що парламент Каталонії розпущено, нові вибори призначено на 21 грудня. Також він позбавив повноважень уряд Каталонії і його главу Пучдемона.

28 жовтня Мадрид позбавив Каталонію автономії й узяв на себе відповідальність за управління регіоном. Главою Каталонії влада Іспанії призначила заступника глави уряду країни Сорайю Саєнс де Сантамарію.

Пучдемон 28 жовтня сказав, що не згоден із рішенням влади Мадрида відправити його у відставку, і закликав до "демократичної опозиції". Він виїхав до Бельгії, де заявив, що в іспанського суду немає підстав для обвинувачень членів його кабінету у спробі перевороту, і додав, що буде залишатися у Брюсселі, доти, доки не одержить гарантії "чесного судового процесу".

Влада Каталонії заявляла, що 1 жовтня на референдумі відділення регіону від Іспанії підтримало 90,18% учасників плебісциту. Явка виборців становила 43%. Під час зіткнень із силами правопорядку, які заблокували частину виборчих дільниць, постраждало 893 людини.