АТО по-новому. Що зміниться після ухвалення законопроектів Порошенка про реінтеграцію Донбасу G

Розроблення

Уперше про підготовку проекту закону стосовно Донбасу стало відомо в середині червня цього року. Тоді секретар Ради нацбезпеки й оборони України Олександр Турчинов у інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" заявив, що воєнні дії на сході країни "переросли як за тривалістю, так і за масштабами формат АТО". Він додав, що готують проект закону "Про відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей", який має вирішити ці та інші проблеми. Днем пізніше президент України Петро Порошенко підтвердив, що за його дорученням розробляє законопроект (він назвав його проектом закону "Про реінтеграцію окупованих територій Донбасу України"). Порошенко говорив, що документ розробляють експерти, а потім до обговорення приєднаються депутати.

Проте депутатів до обговорення залучили лише через чотири місяці: за день до голосування, яке мало відбутися 5 жовтня, президент подав два законопроекти до Ради, визначивши їх як невідкладні. Нардеп від Блоку Порошенка Мустафа Найєм зазначав, що парламентарі змогли ознайомитися із проектами лише 3 жовтня, віце-спікер Оксана Сироїд поділилася з колегами текстом англійською мовою (мабуть, це був текст, презентований західним партнерам України). Саме це, упевнений Найєм, стало причиною сутичок у парламенті 5 і 6 жовтня.

Загалом проектів два: №7163 (Проект закону про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях) і №7164 (Проект закону про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей).

Росія – агресор

У законопроекті №7163 наголошують, що Росію визначено як країну-агресора, яка "організувала і підтримувала терористичну діяльність в Україні, здійснює збройну агресію проти України і тимчасову окупацію її територій, використовуючи регулярні з'єднання і підрозділи збройних сил та інших військових формувань РФ, підлеглих і скерованих ними російських радників та інструкторів", а також "озброєні банди і групи, іррегулярні сили і найманців, установивши окупаційну владу Російської Федерації".

Лідер Радикальної партії Олег Ляшко говорив, що законодавче визначення Росії як агресора унеможливить її участь у миротворчій місії ООН на Донбасі. Але віце-спікер Ради Оксана Сироїд заявляла, що без визначення дати початку окупації цей документ стане "симулякром".

Обговорення в Раді президентських законопроектів про реінтеграцію Донбасу супроводжували бійками. Фото: EPA

Документ уводить поняття "окупаційної адміністрації Російської Федерації" (раніше "державні" органи бойовиків називали "самопроголошеними").

Проектом закону також дано визначення окупованим територіям: це сухопутні території, підконтрольні РФ і бойовикам, а також територіальні внутрішні води і повітряний простір, над яким Україна втратила контроль. Межі окупованих районів визначає Генеральний штаб Збройних сил України. Крім того, наголошують, що держава Україна не несе відповідальності за протиправні дії Росії та її окупаційного режиму на цих територіях.

Водночас у документі нічого не сказано про Крим: окупований півострів згадано лише в перехідних положеннях. Із вимогою додати згадки Криму нарівні з окупованими районами Донецької та Луганської областей виступали представники майже усіх фракцій парламенту.

Право на самооборону

У законопроекті також окремо зазначено, що воєнні операції з відновлення суверенітету України над Донбасом проводитимуть на підставі 51-ї статті Статуту ООН (у ній йдеться про право держав-членів Організації Об'єднаних Націй на самооборону у разі збройного нападу). Про введення воєнного положення в документі не йдеться.

Нове командування операцією на Донбасі

Ще одне нововведення – керівництво всіма силовими підрозділами на Донбасі, задіяними в нинішній антитерористичній операції, передано Об'єднаному оперативному штабу Збройних сил України. Терміну АТО в новому законопроекті не згадано – його замінили "заходами щодо забезпечення національної безпеки й оборони, стримування та відсічі російської збройної агресії". Секретар РНБО Олександр Турчинов, презентуючи законопроект, наголошував: цим документом Рада затверджує рішення президента задіяти для цих цілей Збройні сили. Начальник Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ також має встановлювати порядок в'їзду на окуповані території та виїзду з них.

Водночас фракція партії "Самопоміч" вимагала не давати начальникові штабу права визначати, хто і які товари може ввозити і вивозити з Донбасу. "Справжньою метою прийняття цього закону є не визнання окупації, а приватизація армії для президента та відновлення торгівлі з окупованими територіями", – стверджувала віце-спікер Оксана Сироїд (представники "Самопомочі" минулого року були одними з ініціаторів товарної блокади Донбасу).

Нардеп від "Батьківщини" Ігор Луценко наголошував, що у президента як верховного головнокомандувача Збройними силами достатньо повноважень, аби керувати військовою операцією на сході країни без створення "неконституційного штабу".

Згадка Мінських угод

Також у документі йшлося, що у разі відновлення суверенітету над Донбасом Україна "забезпечує пріоритетність виконання положень із питань безпеки Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 року і "Комплексу заходів" від 12 лютого 2015 року з метою створення необхідних умов для політичного врегулювання відповідно до норм та принципів міжнародного права і законодавства України".

Імплементація в українське національне законодавство Мінських угод була однією з головних претензій до цього документа.

"Фактично цим документом ми легалізуємо Мінські домовленості в межах правового поля України. З формальної точки зору, Мінські домовленості не можна вважати джерелом права, зокрема міжнародного, оскільки їх не підписували суб'єкти міжнародного права. Їх підписували, зокрема, терористи", – підкреслював Мустафа Найєм напередодні голосування.

Представник ВО "Свобода" Андрій Іллєнко під час обговорення заявив, що Мінські угоди – антидержавні й антиконституційні. "Мінські угоди – це амністія терористів. Мінські угоди – це фактично навіть не федералізація – конфедералізація України. Мінські угоди – це народна міліція, яка буде називатися "загони окупантів-терористів". Мінські угоди – це руйнування української держави", – говорив він.

Водночас Олег Ляшко писав, що "мінські домовленості лише згадуються як такі, що порушуються Росією у частині безпекових положень, і жодним чином це не означає їх легалізацію або ратифікацію". Однак за підсумками розгляду законопроекту в парламенті 6 жовтня всі згадки про Мінські угоди із 7-ї статті виключили. Єдина фракція, яка виступала за те, щоб згадка Мінська залишилося в документі, – фракція Опозиційного блоку.

Продовження закону "про особливий статус Донбасу"

Другий президентський законопроект – №7164. У ньому лише два пункти і суть їх зведено до продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО" – так званого закону про особливий статус Донбасу. Цей документ Петро Порошенко подав до парламенту 4 жовтня, а вже 5 жовтня, після обговорення у профільному комітеті, передав у Раду його оновлений варіант: у ньому окремо прописано, що особливий порядок місцевого самоврядування починає діяти на Донбасі тільки після виведення всіх незаконних збройних формувань, військової техніки, бойовиків і найманців із території України.

Нардеп від БПП Іван Вінник, який презентував документ, заявляв, що ця поправка залишає від закону "про особливий статус" тільки одну статтю – 10-ту. Поки наведені в ній умови не буде виконано, говорив Вінник, решта дев'ять статей не запрацює.

Основні претензії до цього документа – ті самі, що і до законопроекту №7163 в частині згадки Мінських угод. Фракції "Батьківщини", "Самопомочі", Радикальної партії, представники ВО "Свобода" обстали проти передбачених мінськими домовленостями амністії для учасників бойових дій, виборів у ОРДЛО. Сергій Соболєв із "Батьківщини" стверджував, що документ "узаконює російську окупаційну владу" на Донбасі.

Народний депутат від "Народного фронту" Андрій Тетерук виносить з урядової ложі димову шашку, кинуту Юрієм Левченком ("Свобода"), 6 жовтня. Фото: EPA

Ухвалення і заперечення

Обидва документи було проголосовано 6 жовтня. Законопроект №7163 в першому читанні підтримало 233 народні депутати. Відповідно до регламенту Верховної Ради, тепер у депутатів є 14 днів для пропозиції поправок. Після розгляду у профільному комітеті документ знову винесуть на розгляд до сесійної зали. Коли це відбудеться, поки не відомо. Законопроект №7164 ухвалили в цілому – після того, як його підпишуть спікер Верховної Ради і президент, а потім опублікують в офіційному виданні парламенту, він набуде чинності.

Обговорення і ухвалення цих законопроектів супроводжували блокуванням трибуни і бійками. 6 жовтня "свободівець" Юрій Левченко, намагаючись зірвати голосування за законопроект про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в ОРДЛО, запалив у сесійній залі димову шашку. Він упевнений, що ухвалення цього документа призведе до "федералізації України". Пізніше він із колегами подав "проект постанови про скасування рішення". За словами Левченка, Рада не могла ухвалювати законопроект у цілому, оскільки кілька депутатів – і він, зокрема, – наполягали на необхідності другого читання. Відповідно до регламенту, голова Верховної Ради Андрій Парубій не може підписати проект закону, поки не буде розглянуто проект постанови представника "Свободи", говорив депутат. Однак Парубій уже підписав законопроект №7164.