Еколог Мирний: Пожежники та лісівники із Чорнобильської зони в один голос кажуть, що це були підпали
Протягом останніх чотирьох діб у Києві були виразно відчутними смог і задимленість із запахом гару. МОЗ України і влада столиці наполегливо рекомендували киянам не виходити на вулиці і не відчиняти вікон. Причини таких дивних погодних явищ – пожежі в Житомирській і Київській областях, а також глобальні зміни клімату, заявив еколог, директор із наукової роботи "Чорнобиль ТУР", колишній офіцер радіаційної розвідки Сергій Мирний. В інтерв'ю "ГОРДОН" він розповів, чому не варто пов'язувати забруднення повітря в Києві з пожежами в Чорнобильській зоні, а також пояснив, чому вважає ці раптові масштабні пожежі в зоні відчуження рукотворними.
Причини пожеж, смогу, піщаної бурі? Тепла і суха зима. Суха і вітряна весна. І карантин – народ знічев'я стільки трави підпалив...
– Ви як житель столиці виконали рекомендацію київської влади наглухо зачинити вікна і не виходити на вулицю через задимленість і запах гару в місті?
– Вікна у мене і так були зачинені, це очевидно під час піщаної бурі, яка накрила Київ. Але з того боку, де вітру не було, я вікон не зачиняв.
– Чому? Хіба смог, який тримається в місті кілька днів, не небезпечний?
– Жодної радіаційної загрози протягом усіх цих днів у столиці не було. Щодо твердження влади, нібито причиною задимленості в Києві є "пожежі, що тривають у Чорнобильській зоні", – нічого подібного! Це дим не із чорнобильських лісів. Вітер узагалі не звідти дме. Основний дим іде з північного заходу від Києва, де пожежі, насамперед із Житомирської області. Плюс пожежа в Голосіївському лісі, у місцях на західних околицях столиці.
– Як еколог ви чим пояснюєте такі явища, як масштабні пожежі, смог, піщана буря?
– Збіглося кілька причин – природні та соціальні. По-перше, цього року була дуже тепла і суха зима, а зараз – ще тепліша, сухіша і вітряніша весна. Це неймовірно висушило землю.
По-друге, під час пожеж у тій самій Житомирській області був і залишається сильний північно-західний вітер, який дуже інтенсивно розносив вогонь і дим. Був би штиль – із пожежею впоралися б набагато швидше і простіше.
Третя причина – соціальна, це карантин.
– А карантин тут до чого?
– Народ знічев'я стільки трави підпалив...
Окрім того, у Чорнобильській зоні ніхто не очікував на пожежі такого масштабу. Зрозуміло, що хронічне недофінансування – проблема всіх державних органів. І пожежні частини тут не виняток. Слава Богу, знайшлися волонтери, які величезну допомогу надали: привезли пожежникам у Чорнобилі пальне, дизель-генератори, воду, їжу.
Або та сама Асоціація чорнобильських туроператорів дуже оперативно відреагувала і допомогла. Вона першою почала бити на сполох, тому що інформація, яка спочатку йшла від держструктур, не відображала серйозності ситуації. Мовляв, ну так, є невелике полум'я, але ситуація під контролем. День "під контролем", два, три... І це в умовах сильного вітру!
Мої колеги були в Чорнобильській зоні з перших днів пожеж, передавали звідти інформацію, оперативно висвітлювали ситуацію у соцмережах, давали інтерв'ю. В офісі "Чорнобиль ТУР" оперативно було розгорнуто інтернет-телестудію, яка забезпечувала оперативне доступне інформування. У підсумку за тиждень хтось на найвищому рівні зрозумів, що йдеться вже не про якусь локальну пожежу. На 10-й день уже і президент відреагував...
– За вашими даними, яка зараз ситуація з пожежами в зоні відчуження?
– Такої потужної пожежі, як перед цим, уже немає. Природа допомогла: в один із днів пішов дощ, який зволожив землю і частково загасив полум'я. Але наступного дня піднявся дуже сильний вітер, просто шквальний. Там, де тліло, почало розгорятися з новою силою (це якраз коли пилова буря піднялася). Пожежники зараз ці локальні загоряння нейтралізують і ліквідують, намагаються загасити ділянки, що тліють, обкопати їх, захистити переораними смугами.
Пожежники та лісівники із Чорнобильської зони в один голос кажуть, що це були підпали
– Чому раптом у Чорнобилі виникли такі сильні пожежі? Поліція Київської області вважає, що через підпали, навіть затримала двох підозрюваних.
– Пожежники та лісівники із Чорнобильської зони в один голос кажуть, що це були підпали, тому що в різних місцях, причому в центрі зони, одночасно спалахнуло. Нехай компетентні органи розбираються.
П'ятьох, до речі, уже затримали. Поки відомо, що один із затриманих на кордоні Чорнобильської зони в селі підпалював траву й дивився, що вийде, а коли вогонь перекинувся на ліс – не зміг згасити. Двоє інших у городі спалювали то сміття, то ще щось, а потім винесли масу, яка тліла, у поле... А ще двоє (поза зоною, у передмісті Києва) їздили і навмисно підпалювали. І все наклалося на неймовірну пожежонебезпечну посуху і сильний вітер, про які я сказав раніше.
– Як на масштаб пожеж і появу піщаної бурі вплинуло нелегальне вирубування лісів?
– Не думаю, що це мало критичний вплив, хоч нелегальне вирубування лісів в Україні повсюдне. Головна причина аномальної погоди останніх місяців – глобальна зміна клімату. Щороку у світі стає дедалі тепліше і сухіше, рівень ґрунтових вод суттєво падає, що додає сухості. Жителі сіл на захід від Чорнобильської зони не могли загасити вогонь, бо в колодязях не було води...
– На Заході багато авторитетних ЗМІ присвятили перші шпальти пожежі у Чорнобильській зоні. Є побоювання, що вогонь охопить сховища ядерних відходів. Наскільки ці побоювання обґрунтовані?
– Безпідставні. Туди пожежі точно не допустили б. По-перше, сховище ядерного палива СНЯП-2 – бетонна споруда, відокремлена від лісу зачищеною смугою без рослинності. Така сама ситуація і з Чорнобильською АЕС: якщо дивитися здалеку, здається, що вона посеред лісу, але поблизу видно, що між її бетонним парканом і лісом протипожежний розрив. Словом, панікувати не варто.
Насправді в зоні вогню були так звані тимчасові захоронення радіоактивних відходів, які робили в перші місяці аварії ще в 1986-му. Що вони собою являють? Це купи землі, порослі травою. Вони насипані поверх траншей, куди 34 роки тому, під час аварії на Чорнобильській АЕС, скидали радіоактивне сміття. Навіть якщо трава і згорить – жодного радіоактивного впливу поза межами 30-кілометрової зони це мати не буде. Це саме стосується і пожеж у Чорнобильській зоні загалом – якщо, звичайно, вони надалі не будуть поширюватися.
– Екологиня Світлана Берзіна у коментарі виданню "ГОРДОН" заявила, що "пожежі – результат безвідповідальності конкретних громадян", і підкреслила, що люди, які спалюють траву, мають понести кримінальну відповідальність і зі своєї кишені відшкодувати збиток, завданий довкіллю. Ви з нею згодні?
– Звичайно, згоден. Верховна Рада оперативно відреагувала на ситуацію й ухвалила закон, який у сотні разів посилив відповідальність за підпал трави, листя, лісів. Раніше штраф був сміхотворним, 350 грн і все. А зараз його збільшено аж до 5400–9000 неоподатковуваних мінімумів. І кримінальну відповідальність передбачено. Я вважаю це адекватним покаранням, хоч самого ухвалення закону мало.
– Для повноцінного вирішення проблеми зі щорічним спалюванням трави і листя що ще потрібно зробити?
– По-перше, треба, щоб люди по всій Україні, у найкрихітніших її куточках дізналися, що такий закон уже діє. По-друге, потрібно, щоб паліїв ловили і карали. Демонстративно. Потрібно розгорнути велику інформаційну компанію, щоб до всіх дійшло: підпалив траву і листя – відповіси за законом. Власним гаманцем відповіси. Адже у нас як? Сусід спалює листя або траву – усім начхати. А треба, щоб до нього відразу прийшли і, образно кажучи, по голові дали і відразу погасили вогонь, поки ваша власна хата не згоріла.
Кількість неадекватних сталкерів у Чорнобильській зоні суттєво зросла – тих, які порушують правила не тільки радіаційної, а й пожежної безпеки
Пожежа – дуже серйозна річ, поки сам не зіткнешся, не зрозумієш. Я давним-давно гостював у Швейцарії в невеликому селі в лісі над Женевським озером. Допомагав своєму другові-швейцарцю прибирати город, зібрав сухе гілля та траву і за тодішньою звичкою підпалив. Але обережно: виклав посеред ділянки, щоб у жодному разі вогонь не перекинувся на ліс. Але трави було так багато, що повалив колосальний дим, плюс вітер піднявся...
За п'ять хвилин приїхала пожежна дружина! Виявилося, у цьому селі є своє пожежне депо, у ньому пожежний вантажний Mersedes і пожежна дружина з добровольців-односельців. Їм село платить невеликі гроші, раптом що – повідомлення надходить. Тоді надсилали на пейджер, зараз, напевно, на мобільні телефони. Адже це неділя була, але вони все одно за п'ять хвилин приїхали.
– Вам штраф вліпили?
– Мало не вліпили... а штраф дуже великий! Але мій швейцарський друг пояснив односельцям-пожежникам, що я іноземець, гість, миттю дістав із підвалу кілька пляшок прохолодного білого сухого... Словом, по-дружньому поспілкувалися в недільний день, а потім вони гуманно звіт написали... Обійшлося. Але там із цим суворо!
– Навряд чи схема з добровольцями-пожежниками в селах буде ефективною для Чорнобильської зони, де залишилося кілька покинутих сіл і все.
– Проблема – у системі охорони Чорнобильської зони. Її створювали кілька десятиліть тому, і вона давно не відповідає викликам сьогодення. Я вже не раз порушував це питання як член громадської ради при Державному агентстві з управління зоною відчуження. Охорона зони не в змозі впоратися з величезним потоком туристів – як легальних, так і нелегалів. Минулого сезону в зоні відчуження могло одночасно перебувати кілька тисяч легальних туристів із сотні країн світу! У цій ситуації саме завдання забезпечення громадського порядку, безпеки відвідувачів стоїть зовсім інакше!
Років 10 тому нелегальних "туристів" – так званих сталкерів, які систематично навідуються в зону, а деякі ще й водять туди за гроші людей – було небагато. Усього кілька десятків, і більшість із них були достатньо свідомими, щиро закоханими у природу та історію зони. А тепер сталкерство стало масовим, їх загалом уже сотні, а може, уже й кілька тисяч... І з ними система охорони теж не справляється. До того ж кількість неадекватних сталкерів теж суттєво зросла – тих, які порушують правила не тільки радіаційної, а й пожежної безпеки.
Дивіться: під час карантину легальних туристів у Чорнобильській зоні не було. А нелегальних – повнісінько, особливо в місті Прип'ять: погожі теплі дні, і знічев'я вони пішли відпочивати зоною, "самоізолювалися", так би мовити... І версію раптового одночасного виникнення пожеж у центрі зоні відчуження через їхні дії – випадкових або свідомих – відкидати не можна. Її потрібно перевірити разом з іншими.
– "Свідомих"?
– Уявіть, це точно можливо. Протягом останніх років нелегальні "туристи" зовсім розперезалися, їхнє хуліганство, вандалізм стали майже системою. Наприклад, уночі розфарбували пам'ятний знак Прип'яті. Або робили непристойні написи і малюнки на графіті і стінах міста.
Або ще такий випадок: серед білого дня гід веде групу туристів, а назустріч іде пара сталкерів і непристойно поводиться. Він зробив їм зауваження, а вони у відповідь в обличчя порснули з балончика. Думаєте, їх покарали? Ні! М'якотілість відповідних структур зони щодо сталкерів мене просто вражає. Причому справа не тільки у відсутності адекватної нормативно-правової бази (з нею поки те, що було з відповідальністю за підпали лісу й трави) – а й у втраті фокуса уваги на потенційно небезпечні соціальні процеси в зоні.
– А що сталкери роблять у зоні відчуження, хіба там щось цінне залишилося, чим вони можуть поживитися?
– Ні, це такий своєрідний вид туризму.
– Сергію Вікторовичу, дайте як еколог пораду: як уберегтися за нинішніх умов від надмірної забрудненості повітря від диму пожеж і пилової бурі? Що робити, щоб максимально убезпечити себе і близьких?
– Використовувати всі засоби, щоб дихати більш-менш нормальним повітрям: коли бачите, що димно і курява – зачиніть удома або в машині вікна, увімкніть кондиціонер, зволожувач повітря. На вулицю за такої ситуації краще якомога менше виходити, бажано з одягненою захисною маскою, можна і з респіратором (що, втім, ми і так зобов'язані робити зараз через пандемію).
Індивідуальні засоби захисту – це останній рубіж охорони нашого організму, коли середовище навколо нас стало несприятливим для життя. Прикро, що в цьому випадку воно стало таким через дії самої людини.