Хабарі, незаконне збагачення, ухилення від сплати податків. За що шістьох нардепів хочуть позбавити недоторканності
Наприкінці червня Генеральна прокуратура України внесла до Верховної Ради подання на зняття депутатської недоторканності з шістьох народних депутатів: Андрія Лозового (фракція Радикальної партії), Олеся Довгого (група "Воля народу"), Євгена Дейдея і Максима Полякова ("Народний фронт"), Борислава Розенблата (Блок Петра Порошенка) та Михайла Добкіна (Опозиційний блок). "ГОРДОН" коротко розповідає про кримінальні справи щодо парламентаріїв.
Борислав Розенблат і Максим Поляков
19 червня детективи Національного антикорупційного бюро в одному з київських кафе затримали охоронця нардепа від Блоку Петра Порошенка Борислава Розенблата під час отримання хабара в розмірі $200 тис.
За версією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, гроші були призначені Розенблату і його колезі Максиму Полякову з фракції "Народного фронту". Нардеп із БПП Сергій Лещенко стверджує, що гроші депутатам передав підприємець за "вирішення питання щодо легалізації видобування бурштину". Сам Розенблат уважає подію провокацією.
"Мене хочуть покарати лише за те, що я займався питанням легалізації видобування бурштину. Янтарна мафія попереджала, що зробить усе, щоб мене знищити, і не пробачить мені цього. Вони погрожували фізичною розправою", – говорив депутат у коментарі виданню "ГОРДОН".
Безпідставними обвинувачення у хабарництві вважає і Поляков. На його думку, з тим самим успіхом можна стверджувати, що директор НАБУ Артем Ситник "зґвалтував президента Зімбабве".
Станом на 22 червня, у цій справі затримано двох охоронців Розенблата, главу секретаріату міжфракційного депутатського об'єднання "Депутатський контроль" Вадима Руденка і помічницю Полякова Тетяну Любонько. Джерело "Української правди" в антикорупційній прокуратурі повідомляло, що охоронці пішли на угоду зі слідством, Руденко – під домашнім арештом, Любонько вийшла під заставу в розмірі 160 тис. грн.
Євген Дейдей і Андрій Лозовий
Перші подання про зняття недоторканності з Євгена Дейдея з "Народного фронту" та Андрія Лозового з Радикальної партії Генпрокуратура підготувала ще у травні цього року. Але тоді генпрокурор Юрій Луценко так і не вніс клопотання в Раду, відіславши їх на доопрацювання. Кримінальні провадження проти депутатів відкрито за результатами перевірки електронних декларацій про доходи (слідство веде НАБУ).
Зокрема, Дейдея підозрюють у незаконному збагаченні на суму 6,1 млн грн: за даними Генпрокуратури, з 2014-го до 2016 року нардеп і його дружина купили різних активів на 6,1 млн грн, що більш ніж у чотири рази перевищує розмір задекларованого сукупного доходу за цей період. Лозового – у незаконному збагаченні й ухиленні від сплати податків: у своїй декларації він указав 800 тис. грн, $50 тис. і €150 тис. готівкою, а також 24 позиції цінного рухомого майна, тоді як, за даними податкових органів, у 2007–2015 роках депутат заробив лише 234 тис. грн та інших доходів не декларував.
Обидва нардепи обвинувачення відкидають. Лозовий уважає, що в такий спосіб Луценко хоче схилити Радикальну партію голосувати так, як потрібно коаліції. Дейдей зі свого боку впевнений, що за спробами притягнути його до кримінальної відповідальності стоїть екс-голова Одеської облдержадміністрації Михайло Саакашвілі і його соратник, перший заступник НАБУ Гізо Углава (у лідера "Народного фронту", який представляє Дейдей, Арсенія Яценюка був відкритий конфлікт із Саакашвілі).
Олесь Довгий
У поданні на зняття недоторканності з депутата від групи "Воля народу", колишнього секретаря Київської міськради Олеся Довгого йдеться, що у 2007–2009 роках він разом із чиновниками Головного управління земельних ресурсів Києва та іншими особами брав участь в ухваленні рішень про незаконне виділення земельних ділянок.
За даними слідства, дії Довгого завдали державі збитків у розмірі 81,7 млн грн.
Подання на зняття недоторканності депутат назвав "спектаклем" і "грою", пообіцявши, що сам підтримає клопотання генпрокурора в регламентному комітеті парламенту.
Михайло Добкін
Народного депутата від Опозиційного блоку, колишнього мера Харкова і голову Харківської облдержадміністрації Михайла Добкіна прокуратура теж підозрює у незаконному виділенні землі.
Прес-секретар генпрокурора Лариса Сарган заявляла, що "внаслідок протиправних дій Добкіна, здійснених ним за попередньою змовою групою осіб, з власності територіальної громади Харкова незаконно вибили земельні ділянки загальною площею 61,2 га, чим територіальній громаді Харкова було завдано збитків у розмірі 178,6 млн грн". Також слідство стверджує, що нардеп "умисно в інтересах власника "Житлобуд-1" (харківська будівельна компанія. – "ГОРДОН") сприяв йому у заволодінні обманом кількома земельними ділянками в Харкові".
Михайло Добкін уточнював, що йдеться про події 2008 року, коли він обіймав посаду харківського міського голови.
"Усі претензії йдуть у 2008 рік, коли я був мером Харкова. Хочу нагадати, що в той час ні про якого Януковича як президента ще і згадки не було. Президентом був Віктор Ющенко. Міністром внутрішніх справ на той момент був Юрій Луценко. Губернатором Харківської області був Арсен Аваков. [Генеральним] прокурором був Медведько. Усі можливості припинити нібито протизаконні дії Харківської міської ради та харківського міського голови на той момент у них були в повному обсязі", – сказав депутат, коментуючи обвинувачення Генпрокуратури.
Він додав, що не збирається покидати Україну і буде реагувати "винятково в межах чинного національного законодавства".
***
Унесених генпрокурором подань Верховна Рада поки не розглядала. Спікер парламенту Андрій Парубій заявляв, що до сесійної зали питання про зняття недоторканності може бути винесено в середині липня.