"Хрест на російському неоімперському проекті". Чому РПЦ не хоче втрачати Україну і що чекає на країну далі
Синод Вселенського патріархату 11 жовтня ухвалив низку рішень, що стосуються автокефалії Української православної церкви. Очікують, що після проведення об'єднавчого собору вселенський патріарх Варфоломій вручить томос про автокефалію предстоятелю єдиної помісної церкви в Україні. У Російській православній церкві відреагували на це рішення, розірвавши євхаристійне спілкування з Константинопольським патріархатом. "ГОРДОН" з'ясовував, що спричинило таку реакцію РПЦ і як ситуація може розвиватися далі.
Питання геополітики
Російська православна церква (РПЦ) є найчисельнішою серед помісних церков у світі, хоча точну кількість її прихожан назвати складно. У виданій 2010 року енциклопедії "Релігії світу: всебічна енциклопедія вірувань і методів" її оцінювали в 90–120 мільйонів. Згідно з дослідженням американського Pew Research Center, проведеним у 2010 році, загалом у світі налічували 260,4 млн православних християн, із них у Росії проживало 101,45 млн (39%, перше місце), в Україні – 34,85 млн (13,4%, третє місце після Росії та Ефіопії). Предстоятель РПЦ Кирило у жовтні 2017 року говорив, що загальна кількість прихожан Московського патріархату, які проживають як у Росії, так і за її межами, становить приблизно 180 млн осіб, повідомляло агентство ТАСС.
Хоча після створення в Україні автокефальної церкви РПЦ і збереже статус найчисельнішої, значну частину парафій вона втратить, а українська помісна церква стане однією з найбільших у світі. Водночас, як зауважують експерти і показують результати соцопитувань, українці більш релігійні, ніж росіяни. Згідно з опитуванням Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, проведеним у березні 2018 року, раз на тиждень відвідує храми 19,2% українців, раз на місяць – 19,3%. Ще 47,8% респондентів сказали, що ходять туди на релігійні свята. У Росії ж приблизно раз на тиждень відвідують церковні служби 4% людей, два-три рази на місяць – 3%, раз на місяць – 6%, кілька разів на рік – 17%, свідчить опитування "Левада-центру" за листопад 2013 року. Згідно з дослідженням Pew Research Center, опублікованим у травні 2017 року, православними себе вважають 78% українців і 71% росіян.
Експерти говорять, що без України Московський патріархат не буде відігравати ту роль, яку відіграє у православному світі зараз.
"Губиться та роль, яку відігравав Московський патріархат, і взагалі руйнується сама концепція "русского мира", яка є реваншистською. Це призводить до такого панічного, істеричного виступу проти автокефалії, томосу з боку Московського патріархату", – говорить президент українського Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків Ігор Козловський.
На думку прес-секретаря УПЦ Київського патріархату архієпископа Євстратія (Зорі), створення в Україні автокефальної церкви "ставить хрест на можливості реалізувати російський неоімперський проект так само, як утвердження незалежної Української держави не дозволяє реанімувати Російську імперію". Під час чату на сайті інтернет-видання "Главред" 22 жовтня він зазначив, що "без влади над Україною РПЦ буде, хоча і великою, але рядовою помісною церквою".
Про те, що причина відмови РПЦ підтримати створення в Україні помісної церкви лежить у політичній площині, говорить і митрополит Української православної церкви Московського патріархату Олександр (Драбинко), який підтримує автокефалію.
"На УПЦ [МП], яка є частиною Російської православної церкви, РПЦ і, відповідно, політика РФ може впливати. Питання суто політичне", – зазначив він у коментарі виданню "ГОРДОН".
Офіційно в УПЦ МП заявляють про незалежність від РПЦ. Митрополит Онуфрій наголошував у інтерв'ю телеканалу "Інтер" у вересні 2018 року, що УПЦ МП – "самостійна церква і має всі атрибути незалежності, які необхідні сьогодні для нормального служіння Богу і народу".
"У нас економічна, адміністративна незалежність. Томос обмежить нашу свободу, яку ми сьогодні маємо. Якщо комусь треба, будь ласка. Нам це не потрібно", – заявляв він.
Фінансовий бік питання
Архієпископ Євстратій (Зоря) зазначив у коментарі "Новому времени", що РПЦ боїться втратити Україну, зокрема, через доходи, які приносять українські парафії підприємству РПЦ "Софріно". Воно займається виробництвом церковного начиння і всього необхідного для богослужінь.
"Виторг "Софріно" на 40% формується саме у нас", — сказав архієпископ.
Про доходи цього підприємства відомо небагато. Російське видання "Коммерсантъ" писало, що, за підрахунками незалежних експертів, дохід підприємства 1997 року становив $3,6 млн. Пізніших даних немає.
За словами українського релігієзнавця Юрія Чорноморця, "Софріно" задовольняє 60% українського попиту на релігійну продукцію. Експерт підкреслює, що купує її там не тільки УПЦ МП.
"Навіть якщо в Україні буде єдина православна церква і не буде жодної парафії Московського патріархату на території України, церковні товари якісь усе одно в Росії купуватимуть, у тому ж "Софріно". Цій звичці багато років, і, можливо, пізніше вона якось виродиться, але поки це буде", – говорить він.
Протоієрей Української православної церкви Московського патріархату Олександр Білінський пояснює, що продукція "Софріно" досить дорога і купує її переважно єпископат, щоб підкреслити статус, причому це стосується не тільки УПЦ МП, але й УПЦ КП, Української автокефальної церкви та Української греко-католицької церкви.
"У нашій (Волинській. – "ГОРДОН") єпархії і, як мені відомо, у багатьох єпархіях УПЦ [МП] тільки свічки закуповують централізовано, тобто строго з єпархіального складу. Інше начиння купує хто де хоче, найчастіше в приватних церковних крамницях. Там також є софрінська продукція, але її купують рідко, оскільки вона дорога. Переважно купують софрінські чаші, священицькі хрести і єпископські панагії. Підсвічники, ікони, пошивну продукцію, ювелірні вироби, різьблення і все інше начиння священики купують українське, бо вітчизняні виробництва не тільки повністю покривають потреби українських церков, але й роблять дуже багато на експорт у Росію і Білорусь", – розповів він виданню "ГОРДОН".
За словами протоієрея, у найбільшому в Західній Україні церковному магазині, розташованому в селі Городок Рівненської області, продукції "Софріно" відведено лише одну вітрину – приблизно 3% загальної площі.
Об'єднавчий собор
Експерти вважають імовірним, що об'єднавчий собор пройде ще цього року, хоча офіційно точної дати ніхто поки не називає. За словами архієпископа Євстратія (Зорі), у жовтні собор уже не відбудеться.
"Скликання собору залежить від вселенського патріарха, тому ми сподіваємося, що найближчим часом буде скликано цей собор, але назвати дату скликання не можемо", – сказав на прес-конференції 26 жовтня предстоятель УПЦ КП Філарет.
Очікують, що у соборі візьмуть участь усі архієреї УПЦ КП і УАПЦ, а також частина архієреїв УПЦ МП. Підготовка до нього відбувається під керівництвом двох екзархів вселенського патріарха. На роль предстоятеля помісної церкви може претендувати будь-який єпископ, який братиме участь у соборі. За словами Філарета, процедуру обрання предстоятеля – відкрите чи таємне голосування – визначать уже на соборі.
"Коли буде обрано предстоятеля і об'єднаються три церкви, тоді вселенський патріарх [Варфоломій] скликає синод – і на цьому синоді ухвалює остаточне рішення про надання цій об'єднаній церкві томосу про автокефалію", – сказав він.
Відкритим залишається питання про те, скільки архієреїв УПЦ МП візьме участь в об'єднавчому соборі. Загалом їх 90. За словами патріарха Філарета, відразу перейти в автокефальну церкву готові приблизно 10. Стільки ж ієрархів УПЦ МП підписали звернення до патріарха Варфоломія про надання томосу про автокефалію православній церкві в Україні, говорив Філарет в інтерв'ю "Українській правді".
Шеф-редактор інтернет-видання LB.ua Соня Кошкіна припускає, що участь у соборі братиме трохи більше ніж 10 ієрархів УПЦ МП.
В УПЦ КП наполягають, що лише ті представники Української православної церкви Московського патріархату, які підписали звернення до Варфоломія, повинні мати право брати участь в об'єднавчому соборі. Відомо, що серед них були митрополити Олександр (Драбинко) та Софроній (Дмитрук), які відкрито підтримують автокефалію.
Митрополит Черкаський і Канівський Софроній сказав у інтерв'ю "Главкому", що має намір узяти участь у соборі, але точно поки не визначився. Він зазначає, що туди потрібно прийти всім архієреям УПЦ МП.
"Якщо нас буде тільки шість, про яких кажуть, то наш голос там буде слабким. Тому від нашої церкви там мають бути всі, хочуть вони чи не хочуть, щоб обрати предстоятеля. Бо якщо буде предстоятелем Філарет, то такої церкви я не приймаю і не розумію", – заявив він.
В УПЦ КП зазначають, що мають намір одноголосно підтримати Філарета.
"Усі ми єдині в думці, що тільки святіший патріарх [Філарет] має досвід і всі необхідні якості, щоб очолити цю єдину помісну православну церкву. А вже собор обере, хто очолить", – зазначив на прес-конференції 26 жовтня патріарший намісник УПЦ КП митрополит Епіфаній, додавши, що кандидатом Філарета висуне 40 архієреїв УПЦ КП.
Предстоятель УАПЦ Макарій сказав у коментарі телеканалу ZIK, що своєї кандидатури не висуватиме.
"Я буду підтримувати ту кандидатуру, яку запропонує вселенський патріарх", – підкреслив він.
Що ж стосується назви помісної церкви, то в УПЦ КП виступають за те, щоб офіційно єдина помісна церква мала назву "Українська православна церква". Зараз це офіційна назва УПЦ МП. В Українській православній церкві Київського патріархату пропонують Верховній Раді ухвалити закон, який зобов'язав би всі релігійні організації відображати свій центр управління в назві. Архієпископ Євстратій (Зоря) пропонує, щоб УПЦ МП називалася "Російська православна церква в Україні", але там незгодні.
"Неможливо насильно змінити назву нашої церкви. Яких би законів не ухвалювали, вони не матимуть сили, тому що будь-який апеляційний суд, я вже не кажу про Європейський суд, скасує таке рішення. Тому ці спроби забрати у нас назву є чистої води рейдерством", – прокоментував пропозицію про зміну назви заступник глави відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ МП протоієрей Миколай Данилевич.
Митрополит Макарій виступає за те, щоб назву, статут і модель помісної церкви погодили до собору.
"Якщо статуту не буде, то хто піде на собор?.. Це божевілля!" – сказав він у коментарі "РБК-Україна".
Можливі провокації
Заступник голови Служби безпеки України Віктор Кононенко заявив 3 жовтня, що російські спецслужби реалізують план зі створення в Україні "керованого хаосу". За його словами, у СБУ чекають на "інспірації захоплень культових споруд однієї з конфесій нібито представниками праворадикальних націоналістичних організацій, що дасть змогу надалі ініціювати силові протистояння і масові акції протесту за участю вірян".
Нардеп від "Народного фронту" Дмитро Тимчук повідомив 19 жовтня, що, за його інформацією, військове керівництво РФ готує на базі Новоафонського монастиря в Абхазії групи спецпризначенців, які пізніше під прикриттям закинуть на об'єкти УПЦ МП в Україну. Про підготовку спецпризначенців заявляв і народний депутат України від Радикальної партії Ігор Мосійчук.
У МВС обіцяють гарантувати безпеку та правопорядок. За словами міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, якщо виникне необхідність протистояти екстремізму та релігійній ворожнечі, відомство буде діяти жорстко.
Експерти зауважують, що дійсно можливі провокації та українській правоохоронній системі важливо їх не допустити.
"Росія може піти на будь-які кроки. Це видно на прикладі анексії Криму, окупації частини території Донбасу. Ми повинні готуватися до будь-яких провокацій. Місцеві органи влади, правоохоронні структури повинні проводити профілактичну роботу. Є радикали, які будуть створювати провокаційну ситуацію. Завдання нашої держави унеможливити такі провокації, як із боку Росії, так і з боку людей, які не розуміють, що роблять", – зазначив Козловський.
Експерт програми "Міжнародна і внутрішня політика" Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевіч наголосив у коментарі виданню "ГОРДОН", що якщо українські правоохоронці не зможуть запобігти сутичкам, Росія почне заявляти на міжнародних майданчиках, що в Україні порушують право на свободу совісті.
"Якщо будуть постраждалі з боку священиків або вірян УПЦ МП, то в України будуть зовнішньополітичні проблеми", – вважає він.
Скільки триватиме процес об'єднання
За даними департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України, станом на 1 січня 2018 року в Україні налічували 12 348 парафій УПЦ МП, 5167 парафій УПЦ КП та 1167 парафій УАПЦ. Водночас соцопитування свідчать, що більшість православних в Україні є прихожанами УПЦ КП. До цієї церкви, згідно з опитуванням, проведеним наприкінці серпня – на початку вересня спільно Київським міжнародним інститутом соціології, Центром Разумкова і центром SOCIS, відносять себе 45,2% православних українців. Прибічниками УПЦ МП визнали себе 16,9% респондентів, а УАПЦ – 2,1%.
Експерти наголошують, що проведення об'єднавчого собору – лише перший крок. Для переходу більшості парафій УПЦ МП у єдину помісну церкву потрібні роки. На думку Чорноморця, цей процес розтягнеться на 10–12 років і відбуватиметься хвилями, спричиненими тими чи іншими подіями.
Директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Андрій Юраш в інтерв'ю "Главкому" прогнозував, що відразу після надання томосу про автокефалію або в найближчій перспективі половина або більше громад УПЦ МП перейде в помісну церкву.
Тишкевич вважає такий прогноз реалістичним. На його думку, половина парафій УПЦ МП може перейти в єдину помісну церкву протягом найближчих трьох років.
Козловський зазначає, що відразу до автокефальної церкви може приєднатися приблизно третина парафій.
"Відразу половина не перейде. У різних регіонах різна ситуація. Є регіони, де більше національно орієнтована громадськість, є – де менше. Навряд чи відразу перейде половина. Може, третина, а може, й менше", – зазначив він, додавши, що УПЦ МП в Україні залишиться, оскільки частина православних орієнтована на Московський патріархат.