Штрафи за російську в Раді, в'язниця за публічне приниження української та іспит для набуття громадянства. Що пропонує мовний законопроект G

4 жовтня Верховна Рада розглянула чотири мовні законопроекти – №5556, №5669, №5670 і №5670-д. Перший із них було подано в грудні 2016 року, інші три – минулого року. Тоді ще діяв закон "Про засади державної мовної політики" (так званий закон Колесніченка – Ківалова), але 28 лютого 2018 року Конституційний Суд (КСУ) визнав його неконституційним через порушення, допущені під час розгляду та голосування. Відтоді сферу використання державної мови в Україні регулюють лише ст. 10 Конституції і мовними статтями низки законів.

За ухвалення в першому читанні розробленого профільним комітетом законопроекту №5670-д про забезпечення функціонування української мови як державної 4 жовтня проголосував 261 нардеп. Жодного голосу за нього не дала тільки фракція Опозиційного блоку.

Щодо інших трьох законопроектів Рада рішень не ухвалювала. Їх зняли з розгляду.

У день голосування біля Верховної Ради відбулася акція з вимогою ухвалити законопроект №5670-д. Фото: Oleg Slabospitsky / Facebook

Головні положення проекту №5670-д

Законопроект №5670-д передбачає, що єдина державна мова в Україні – українська, а спроби запровадження багатомовності "провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння і ворожнечу й спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу". Спочатку в документі планували зазначити, що "статус української мови як єдиної державної не може бути підставою для заперечення мовних прав і потреб осіб, які належать до національних меншин". Комітет із питань культури і духовності вирішив прибрати це положення. За словами голови комітету, нардепа від "Народного фронту" Миколи Княжицького, багато хто спекулював на цьому реченні, стверджуючи, що законопроект №5670-д захищає інші мови більше, ніж державну.

У проекті наголошують, що ті, хто бажає набути громадянства України, зобов'язані підтвердити відповідний рівень володіння українською, склавши сертифікаційний іспит. Зараз вони складають тест і отримують довідку.

Хто повинен вільно володіти державною мовою

У законопроекті наведено список осіб, які зобов'язані вільно володіти українською. До них належать:

• президент України, усі члени Верховної Ради і Кабміну;
• керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу уряду, та їхні заступники;
• голова Служби безпеки, генеральний прокурор, голова Національного банку, члени Рахункової палати;
• уповноважений Верховної Ради з прав людини, уповноважений із захисту державної мови;
• усі члени Верховної Ради АР Крим та голова Ради міністрів АР Крим;
• депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;
• державні службовці, посадовці органів місцевого самоврядування;
• офіцери, які проходять військову службу за контрактом;
• особи рядового і начальницького складу органів правопорядку та посадові особи інших органів, яким надають спеціальні звання;
• дипломати;
• судді КСУ, інші професійні судді, члени та дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Вищої ради правосуддя;
• члени Національного агентства з питань запобігання корупції, Центральної виборчої комісії; Національної комісії зі стандартів державної мови, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також члени інших державних колегіальних органів;
• адвокати, нотаріуси, працівники патронатних служб;
• керівники навчальних закладів державної та комунальної форм власності, педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники навчальних закладів;
• медичні працівники державних та комунальних закладів охорони здоров'я;
• інші посадові та службові особи державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також інших суб'єктів господарювання державної та комунальної форм власності.

Вони повинні володіти державною мовою на рівні, достатньому для виконання посадових та професійних обов'язків. Те саме стосується і претендентів на відповідні посади.

Відповідно до законопроекту, засідання, заходи, зустрічі та робоче спілкування в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах треба проводити українською мовою. Якщо організатор засідання, заходу або зустрічі вважає, що потрібно використовувати іншу мову, він повинен забезпечити переклад на вимогу навіть одного учасника. Наголошено, що нормативно-правові акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування складають і публікують українською мовою.

Законопроектом запропоновано штрафувати нардепів за виступи недержавною мовою. Фото: rada.gov.ua

Законопроектом внесено зміни до регламенту Верховної Ради, якими передбачено, що виступати в парламенті недержавною мовою можуть тільки іноземці. У такому разі апарат Верховної Ради забезпечує переклад. Княжицький наголосив під час засідання парламенту 4 жовтня, що нардепів штрафуватимуть за виступи не українською.

Як було раніше?

Закон Колесніченка – Ківалова: "Засідання Верховної Ради, її комітетів і комісій ведуть державною мовою. Промовець може виступати іншою мовою. Переклад його виступу державною мовою, у разі необхідності, забезпечує апарат Верховної Ради".

"Акти вищих органів державної влади ухвалюють державною мовою та офіційно публікують державною, російською та іншими регіональними мовами або мовами меншин".

Українська мова в освіті, науці та культурі

Ст. 17 "Державна мова в освіті" нардепи вирішили викласти в редакції ст. 7 закону "Про освіту", яка набуде чинності не раніше ніж 2020 року. Крім цього, законопроектом №5670-д передбачено, що зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) та вступні іспити відбуваються українською мовою, крім ЗНО з іноземних мов. Планують, що ця норма набуде чинності 2025 року. Зараз допустимим є переклад сертифікаційних робіт регіональніими мовами або мовами меншин, зокрема кримськотатарською, молдавською, польською, російською, румунською та угорською.

У законопроекті зазначено, що наукові видання потрібно публікувати державною мовою. За згодою вченої ради наукової установи або вищого навчального закладу таке видання або його частину можна видавати також офіційними мовами Європейського союзу. Загалом їх 24. До них, зокрема, належить англійська.

Відповідно до законопроекту, оголошення, афіші та інші інформаційні матеріали, а також квитки друкують державною мовою. Якщо назву творчого колективу або виконавця наведено іншою мовою, її потрібно також подати фонетичною транскрипцією українською мовою.

У проекті зазначено, що в державних і комунальних театрах вистави іноземними мовами потрібно супроводжувати українськими субтитрами. Якщо в українських фільмах є репліки іншими мовами, їх потрібно озвучити українською або супроводити субтитрами.

Українська мова у ЗМІ

Ст. 20 "Державна мова на телебаченні та радіомовленні" заплановано викласти в редакції ст. 10 закону про телебачення і радіомовлення. Що ж стосується друкованих ЗМІ, то тут передбачено зміни. Законопроектом запропоновано встановити, що вони зобов'язані мати українськомовну версію. Водночас усі мовні версії друкованого ЗМІ повинні мати однакову назву, відповідати один одному за змістом, обсягом і способом друку.

Проектом пропонують зобов'язати всі друковані ЗМІ випускати українськомовну версію. Фото: pixabay.com

Зазначено, що сайти зареєстрованих в Україні ЗМІ, а також органів державної влади, підприємств, установ і організацій державної та комунальної форм власності, юридичних осіб приватного права і фізичних осіб-підприємців, що реалізують товари та послуги в Україні, повинні мати українськомовну версію. Відповідно до законопроекту, необхідно, щоб вона завантажувалася за замовчуванням і не поступалася іншим версіям за обсягом та змістом інформації.

Українська мова в інших сферах

Для видавців є вимога, що не менше ніж 50% від усіх виданих протягом календарного року книг мають бути українською. У книгарнях книжки державною мовою мають становити не менше від половини.

Наголошено на тому, що мовою обслуговування споживачів в Україні є державна. Нею також проводять публічні заходи.

"У випадку, якщо хтось з учасників публічного заходу виступає іншою мовою, організатор забезпечує повноцінний послідовний або синхронний переклад державною мовою", – зазначено в законопроекті.

Передбачено, що назву "Верховна Рада України" не перекладатимуть іншими мовами, а транскрибуватимуть.

Національна комісія зі стандартів державної мови та уповноважений із її захисту

Законопроектом запропоновано створити Національну комісію зі стандартів державної мови. Вона буде затверджувати стандарти української, зокрема правопис, установлювати вимоги щодо рівня володіння нею, щоб набути громадянства України та обійняти посади, перелік яких наведено вище, розробляти завдання для відповідних іспитів, проводити їх і видавати сертифікати. Відповідно до законопроекту, комісія складається з дев'яти членів, термін повноважень яких триває шість років.

Передбачено також створення посади уповноваженого із захисту державної мови, якого призначає і звільняє Кабмін. Відповідно до законопроекту, кожен зможе звернутися до уповноваженого зі скаргою про порушення права на отримання державною мовою інформації та послуг в усіх сферах суспільного життя на всій території України. На підставі скарги або з власної ініціативи омбудсмен може провести мовну експертизу.

Спочатку законопроектом пропонували створити Центр української мови для проведення іспитів, Термінологічний центр української мови для ініціювання змін у правописі, а також службу мовних інспекторів уповноваженого із захисту державної мови, але перед голосуванням кількість регулювальних органів вирішили зменшити.

Було передбачено, що служба мовних інспекторів складалася б із 27 осіб, які проводили б мовне інспектування. У його межах вони могли б отримувати на вимогу документи або їхні копії та іншу інформацію, зокрема з обмеженим доступом, від органів державної та місцевої влади, державних чи комунальних підприємств, безперешкодно відвідувати ці органи та підприємства, бути присутнім на їхніх засіданнях, а також одержувати документи та іншу інформацію від громадських об'єднань, політичних партій та юридичних осіб приватного права. Перед голосуванням статтю про службу мовних інспекторів із законопроекту прибрали, але право на доступ до цієї інформації залишиться в омбудсмена.

Відповідальність

Проектом передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері застосування державної мови. Наприклад, невиконання вимоги про обов'язкове використання української під час засідань органів державної влади каратимуть штрафом у розмірі 200–400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3,4–6,8 тис. грн), а вимоги про надання українською мовою інформації про товари та послуги суб'єктами господарювання усіх форм власності – штрафом у розмірі 300–400 неоподатковуваних мінімумів (5,1–6,8 тис. грн). Якщо протягом року порушення буде вчинено повторно, порушникам загрожує штраф від 400 до 700 неоподатковуваних мінімумів (6,8–11,9 тис. грн) із позбавленням права обіймати певну посаду або займатися певною діяльністю.

Передбачено також кримінальну відповідальність "за публічне приниження та зневагу до державної мови". Вона буде аналогічною тій, яку передбачено за публічну наругу над державним прапором, гербом або гімном – штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Що далі?

У нардепів є 14 днів із дня голосування в першому читанні, щоб внести до законопроекту поправки. Після цього комітет Ради з питань культури і духовності підготує документ до другого читання. Скільки часу його членам на це знадобиться, залежатиме від кількості внесених поправок.

"Уже зараз відомо, що дуже багато фракцій – зокрема Блок Петра Порошенка, а не тільки Опозиційний блок – готують сотні поправок, тобто вони будуть торпедувати поправками. Навіть якщо ми ці поправки швидко згрупуємо і розглянемо, це вже питання до голови Верховної Ради, коли він буде готовий подати законопроект на друге читання. Для всіх, хто за цей законопроект, важливо, щоб його ухвалили до старту президентської виборчої кампанії (до 31 грудня 2018 року. – "ГОРДОН")", – зазначила в коментарі виданню "ГОРДОН" перший заступник голови комітету з питань культури і духовності, нардеп від "Самопомочі" Ірина Подоляк, яка є одним з авторів законопроекту.

За словами Ірини Подоляк, деякі фракції готують сотні поправок до законопроекту №5670-д. Фото: Lviv Media Forum / Facebook

На її думку, якщо законопроект подадуть на друге читання вже після офіційного старту виборчої кампанії, його "знищать, тому що дуже багато людей зацікавлені в тому, щоб це питання не було врегульовано".

Нардеп від Блоку Петра Порошенка Олександр Бригинець у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" прогнозував, що ухвалити законопроект у другому читанні Рада може вже в листопаді.

Незважаючи на те що у законопроекту №5670-д багато прихильників (його підтримує більшість фракцій Ради, Кабмін та низка громадських організацій), деякі його положення викликали критику. На думку кандидата фізико-математичних наук, старшого наукового співробітника Інституту математики Національної академії наук України Ірини Єгорченко, норма про те, що наукові видання мають виходити державною мовою, призведе до того, що якісних наукових видань в країні взагалі не буде, оскільки без англійської в цій сфері не обійтися. Вона також вважає, що в Україні припинять проводити наукові конференції, адже у законопроекті передбачено, що мовою публічних заходів є українська.

"Ні, організувати переклад наукових конференцій і популярних лекцій нереально. На це немає коштів, і в природі не існує якісних наукових перекладачів для всіх спеціальностей у достатній кількості", – написала Єгорченко у Facebook.

Подоляк зазначила, що до другого читання комітет врегулює ці питання. Вона не відкидає, що в законопроекті з'явиться норма, що дозволить проводити наукові конференції англійською мовою без перекладу українською.

Виконавчий директор інформагентства "Петро і Мазепа Медіа" Олександр Верголяс зазначив, що деякі положення законопроекту можуть нашкодити медійній сфері. Вимога до друкованих засобів масової інформації та інтернет-видань обов'язково мати українськомовну версію означає збільшення витрат для тих ЗМІ, у яких її немає.

Заступник головного редактора англомовного видання Kyiv Post Ольга Руденко вважає, що для англійської мови потрібно зробити виняток. Видання має намір звертатися до авторів законопроекту і домагатися внесення відповідної поправки.

"Якщо закон ухвалять у такому вигляді, я не бачу, як ми могли б продовжувати випускати нашу газету. Українську версію майже неможливо зробити в тому вигляді, у якому цього вимагає законопроект. Згідно з ним, українська версія має бути аналогічною за обсягом і вмістом інших мовних версій. За цим законом ми повинні готувати два випуски газети одночасно замість одного. Для цього потрібні були б ресурси, яких у нас немає", – сказала Руденко в коментарі "ГОРДОН", додавши, що друк українськомовної версії коштуватиме виданню дуже дорого.

Подоляк із нею не згодна. На думку нардепа, норма про те, що видання повинні мати українськомовну версію, дасть змогу таким ЗМІ, як Kyiv Post, розширити їхню цільову аудиторію.

"Загалом, це дуже невеликі гроші", – підкреслила Подоляк.