У Білорусі затримали студента, журналіста й директора заводу з України. Що про них відомо
Білорусь від моменту початку війни на Донбасі всіляко наголошує, що підтримує Україну і ніколи не піде на недружні кроки щодо Києва. Але після затримання та арешту кількох громадян України Київ звинуватив білоруську владу в лицемірстві. "ГОРДОН" нагадує, як розвиваються відносини між Білоруссю і Україною після Революції гідності, і розповідає, що відомо про українців, затриманих протягом останніх трьох місяців у сусідній державі.
Відносини з Білоруссю після Майдану
Президент Білорусі Олександр Лукашенко після Революції гідності приїздив до України двічі. Він неодноразово заявляв, що Україна – дружня для Мінська країна.
"Я хочу звичайної людської безпеки, якої прагнуть усі держави. Жодної атаки ви не чекайте від нас – ні в Німеччині, ні в Польщі, ні в країнах Балтії, а тим більше – у рідній Україні", – зазначав він напередодні російсько-білоруських військових навчань "Запад-2017".
"Українці мають знати, що у них є близькі та рідні люди, які живуть трохи північніше. І якщо вам важко, чим зможемо, ми завжди допоможемо. [...] Ви можете розраховувати на нас. Ми будемо робити все можливе заради миру і стабільності в рідній для нас Україні", – заявляв Лукашенко на спільному брифінгу з українським колегою Петром Порошенком у Києві в липні цього року.
У листопаді 2016-го міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей стверджував, що від початку бойових дій на Донбасі до країни в'їхало 160 тис. українців. "Ми змушені були ухвалювати серйозні рішення, які мали зробити так, щоб ці люди не почувалися як у біді. Указом президента було надано спеціальні преференції для цих осіб, пов'язані з отриманням роботи, житла, з доступом до освіти... Фактично ми створили для них такі ж права, як і для білорусів", – говорив він в інтерв'ю "Радіо ООН". Водночас білоруська газета "Наша ніва" писала, що офіційно статусу біженця у 2014–2015 роках набув лише один громадянин України.
Білорусь також надала майданчик для переговорів про врегулювання конфлікту на Донбасі у межах тристоронньої контактної групи. Там само, в Мінську, 2014–2015 років було підписано Протокол і Меморандум (так звані Мінські угоди), які регламентують мирне врегулювання на сході України.
Білорусь уважає території, окуповані бойовиками "ЛДНР", "невизнаними територіальними утвореннями". Водночас колишній учасник терористичної організації "ЛНР", житель Бобруйська Сергій Бондар стверджував, що білоруські силовики лояльно ставляться до громадян країни, які воюють на стороні терористів на Донбасі (перший вирок громадянину Білорусі, який воював на боці бойовиків, винесли у вересні 2017 року). Також Мінськ офіційно не визнавав Крим російським (наприклад, 2016 року в Могилеві вилучили з продажу глобуси, на яких український півострів було позначено як російську територію), проте підтримувати в ООН резолюції щодо ситуації з правами людини в Автономній Республіці Крим Білорусь уже двічі відмовилася.
"Мінськ претендує на певні миротворчі лаври, наголошуючи, що створює нейтральний майданчик для переговорів щодо Донбасу. Я, як український політик і як учасник переговорів у мінських групах, розцінюю вчорашнє голосування білоруської делегації у Третьому комітеті ООН стосовно резолюції щодо Криму як таке, яке йде врозріз із гучними заявами про нейтральність. Це другий ніж у спину України. Після такого самого минулорічного голосування", – зазначала 15 листопада перший віце-спікер Верховної Ради України, член гуманітарної підгрупи контактної групи Ірина Геращенко після голосування у Третьому комітеті ООН.
Незважаючи на участь у мінських переговорах, їй 2017 року забороняли в'їзд у Білорусь: Мінськ має спільний "чорний список" із Росією, і Геращенко не пускали до Білорусі через те, що їй заборонено в'їзд до РФ. З цієї ж причини до країни не пускали журналістку "Української правди" Оксану Коваленко, затримували відомого письменника Сергія Жадана і журналіста "Громадського ТБ Донбасу" Віталія Сизова.
Протягом останніх трьох місяців у Білорусі затримали трьох українців: одного з них – Павла Гриба – обвинуватили в тероризмі, другого – Павла Шаройка – у шпигунстві. Після викрадення Гриба в Білорусі міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав українців "добре подумати", перш ніж їхати туди.
Павло Гриб
19-річний українець, студент Києво-Могилянської академії Павло Гриб зник у Білорусі, куди поїхав на зустріч зі знайомою по листуванню, наприкінці серпня. Батько зниклого юнака – офіцер запасу Державної прикордонної служби України Ігор Гриб – заявляв, що його сина викрали співробітники ФСБ Росії. Через майже два тижні цю інформацію підтвердили: управління ФСБ у Краснодарському краю 7 вересня повідомило у Генеральне консульство в Ростові-на-Дону, що Павло Гриб перебуває у краснодарському СІЗО за обвинуваченням у тероризмі.
За версією російських спецслужб, Гриб "дотримувався радикальних націоналістичних поглядів", був прихильником УНА-УНСО. Його обвинуватили у підготовці теракту в сочинській школі №26. 7 листопада, російський суд продовжив термін арешту для українця до 4 січня 2018 року. Водночас батько українця наголошував, що Павло має погане здоров'я і його тримання у СІЗО без належного догляду "може мати фатальні наслідки". За інформацією українських медиків, у Гриба – портальна гіпертензія (серцеве захворювання), напередодні поїздки до Білорусі лікар направив юнака на обстеження в Інститут хірургії та трансплантології імені Шалімова. Лікарі з України вже кілька разів намагалися потрапити до затриманого, але їх не пускають.
На початок листопада білоруське МЗС так і не пояснило українському зовнішньополітичному відомству, за яких обставин Павла Гриба було затримано у Білорусі.
Павло Шаройко
Кореспондента "Українського радіо" Павла Шаройка затримали в Мінську наприкінці жовтня 2017 року, але відомо про це стало тільки в середині листопада. Комітет держбезпеки Білорусі обвинуватив українського журналіста в шпигунстві.
"25 жовтня 2017 року співробітниками КДБ під час проведення агентурної акції на гарячому було затримано кадрового співробітника Головного управління розвідки Міноборони України Павла Шаройка", – повідомив на брифінгу 20 листопада офіційний представник білоруської спецслужби Дмитро Побяржин.
За його словами, Шаройко визнав, що є співробітником кадрового апарату української військової розвідки в званні полковника. Під час обшуку у нього нібито виявили копії розвіддоносів, які він надсилав у центр.
Шаройко дійсно раніше працював у розвідці: він був спікером ГУР Міноборони України, але звільнився 2009 року за станом здоров'я. Із 2015-го працює на "Українському радіо".
"Шаройко проходив службу в ГУР МО України на посаді начальника прес-служби. 2009 року його звільнили з військової служби за станом здоров'я. Після звільнення Шаройко працював за раніше здобутою спеціальністю – журналістом українських ЗМІ, зокрема кореспондентом на території Білорусі", – заявили в українській розвідці.
Співпрацю Павла Шаройка зі спецслужбами спростувала також Національна суспільна телерадіокомпанія України, до складу якої входить "Українське радіо". "НСТУ не має зі спецслужбами відносин, які виходять за межі офіційних, і не співпрацює з жодною із них – завдання суспільного мовника полягає в іншому", – підкреслюють у заяві.
Окрім Шаройка, Білорусь обвинуватила у шпигунстві радника посольства України у Мінську Ігоря Скворцова. У КДБ його назвали "співробітником Головного управління розвідки Міноборони України, який координував розвідувальну діяльність Шаройка". Українського дипломата оголосили персоною нон ґрата і наказали покинути Білорусь. У відповідь Україна, "керуючись принципом взаємності", вислала з країни білоруського дипломата того ж рангу.
Олександр Скиба
Скиба – директор українського "Заводу обважнювачів", розташованого в Костянтинівці Донецької області. На офіційному сайті заводу йдеться, що підприємство виробляє сипучі, тонкомолоті матеріали, які застосовують у металургійній, ливарній, нафтогазовій та будівельній галузях. Про затримання Олександра Скиби 20 листопада повідомило видання LB.ua. За наявною інформацією, директор заводу прилетів до Білорусі 15 листопада на переговори з менеджментом Мінського тракторного заводу. Наступного дня його затримали співробітники КДБ.
Посол України в Білорусі Ігор Кизим заявив, що офіційної інформації від білоруської влади щодо затримання Скиби поки не надходило. За власними даними дипломата, директора "Заводу обважнювачів" обвинувачують у даванні хабара.
"Спецоперація спецслужб Росії"
Білоруський опозиціонер, координатор громадської кампанії "Європейська Білорусь" Дмитро Бондаренко вважає, що до недавніх затримань українців у Білорусі може бути причетна Москва.
"Я вважаю це спробою перевірити свої сили не тільки білоруським режимом, але і Росією. Не можна говорити, що Москва хоче посварити Україну та Білорусь. Лукашенко і так – частина військово-політичної системи РФ. Тому і ставлення до нього має бути відповідним. А Росія буде дивитися на реакцію України. По суті, Москва починає активно діяти руками Мінська", – заявив він у коментарі "ГОРДОНу".
Своєю чергою джерела LB.ua у дипломатичних колах зазначають, що затримання Шаройка – "продовження спеціальної інформаційної операції спецслужб Росії щодо дискредитації Білорусі перед світовою спільнотою". Мета цієї операції – спроба Росії утримати Білорусь у зоні свого впливу і посварити з Україною.