Франція й низка європейських країн визнали незалежність Палестини. Що це означає на практиці
Франція приєдналася до списку країн, які визнають незалежність Палестинської держави. Про це президент країни Еммануель Макрон заявив на засіданні Генасамблеї ООН у Нью-Йорку (США).
За його словами, для цього "настав час".
"На нас лежить відповідальність зробити все, що в наших силах, щоб зберегти можливість рішення щодо створення двох держав... Сьогодні я заявляю, що Франція визнає державу Палестина", – сказав він.
Прем'єр-міністр Люксембургу Люк Фріден напередодні зробив аналогічну заяву з трибуни ООН. Також 22 вересня про визнання заявили Монако, Бельгія, Мальта, а Сан-Марино та Андорра оголосили про намір це зробити, зазначають CNN і The Times of Israel.
Великобританія, Канада, Австралія, а також Португалія приєдналися до списку тих, хто визнає незалежність Палестини, 21 вересня. Після цього міністр національної безпеки Ізраїлю Ітамар Бен-Гвір пригрозив знищити палестинську владу, назвавши її "терористичною". У травні незалежність палестинців визнали Норвегія, Ірландія та Іспанія.
ВВС, аналізуючи, що дає на практиці визнання палестинської незалежності, зазначає, що зараз адміністрація автономії не контролює чітких кордонів. На палестинських територіях немає офіційних посольств, і країни не можуть вільно спрямовувати туди дипломатів.
Ізраїль обмежує бізнес і культурні контакти, у Палестині немає аеропортів, а деякі палестинські райони повністю оточені ізраїльськими землями. Проте посол Палестини у Великобританії Хусам Зомлот заявив, що офіційне визнання може привести до партнерства між суб'єктами на рівних умовах. Це також може змусити країни переглянути деякі аспекти своїх відносин з Ізраїлем, вважає Вінсент Фін, колишній генеральний консул Великобританії в Єрусалимі.
Палестина не має постійного місця в ООН, хоча у травні 2024 року Генеральна Асамблея ООН розширила її права в межах організації й закликала прийняти її як члена. Це дало змогу Палестині повноцінно брати участь у дебатах, пропонувати пункти порядку денного й обирати своїх представників до комітетів, але не надало їй права голосу, яке може надати лише Рада Безпеки ООН.
Визнання Палестини європейськими країнами посилює тиск на президента США Дональда Трампа, вважає директор українського Центру близькосхідних досліджень Валерій Семиволос. На початку року за участі США Ізраїль і ХАМАС погодили триетапний план завершення війни в секторі Гази, який передбачав припинення воєнних операцій і звільнення заручників. Однак у березні Нетаньяху заявив, що не збирається переходити до другого етапу (виведення ізраїльських військ) і хоче продовження дії першого етапу з метою продовжити війну після видавання всіх заручників, яких утримують ісламісти ХАМАС.
З березня (за опитуваннями у США) відбулася різка зміна ставлення американців до Ізраїлю та стрімке зростання прибічників незалежності Палестини. На думку Семиволоса, це питання, як і українське, може вплинути на вибір виборців на користь демократів. 23 вересня Трамп має також виступити на засіданні Генасамблеї ООН.
Контекст:
Створення двох незалежних держав – Ізраїлю та Палестини – на місці історичного регіону Палестина передбачає резолюція Генасамблеї ООН 1947 року. Однак цього плану так і не реалізували. Палестина, частково контрольована Ізраїлем, оголосила про незалежність 1988 року.
Після нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, який розпочали з території сектору Гази, Ізраїль розпочав атаки проти угруповання. Наземні дії в секторі Гази супроводжують масштабні бомбардування, унаслідок яких загинули десятки тисяч людей.