Гарбуз: Ще кілька років – і в Луганську пустеля буде, уся молодь з області виїде, жодного заводу вже не запустимо
В інтерв'ю "ГОРДОН" голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Юрій Гарбуз розповів, чому, якби його попередник Георгій Тука залишався на посаді, "регіон вибухнув би зсередини", як відбився від "смотрящих за вугіллям", як заробив два інфаркти, пробувши півтора року у Верховній Раді, скільки мільйонів гривень утратив місцевий бюджет через блокаду і чому 80% жителів східних областей "не те що в Західній Україні, навіть у Києві не були".
Зі втечею екс-президента України Віктора Януковича та початком російської воєнної агресії на Донбасі у Луганській області шість разів змінювався глава регіону. Спочатку був Михайло Болотських (два місяці на посаді), потім – Ірина Верігіна (чотири місяці), Геннадій Москаль (10 місяців), Юрій Клименко (сім днів), Георгій Тука (дев'ять місяців). Майже два роки тому, 29 квітня 2016 року, область очолив Юрій Гарбуз.
На відміну від попередників, протягом двох років на посаді голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Гарбуз в особливій медійній активності не помічений: ані гучних заяв про контрабанду, ані смачних висловлювань у дусі Москаля, ані яскравих постів у Facebook, як у Туки. Широкій українській аудиторії Юрій Григорович узагалі не відомий, хоча очолює одну з головних і найскладніших областей у державі.
В інтерв'ю виданню "ГОРДОН" 46-річний уродженець села Мілове Луганської області, власник великого фермерського господарства Юрій Гарбуз розповів, як три роки жив у лісі, чому дебютні півтора року роботи у Верховній Раді довели його до двох інфарктів, як він протистоїть проникненню впливових "донецьких хлопців" у свій регіон і чому єдиним шансом оздоровлення країни вважає перехід від "політичної дизентерії" до "політичної дієти". Із журналістом видання глава Луганської області зустрівся в одному зі столичних кафе.
Два інфаркти із проміжком у тиждень у мене трапилися саме після обрання нардепом
– Що ви робите в Києві?
– Проходжу профілактичне обстеження.
– В українських реаліях, якщо чиновник іде "на больничку", отже, йому стало відомо про свою швидку відставку.
– І в думках не було. У Сєвєродонецьку дехто з кожної моєї поїздки до Києва роздуває "сенсацію": все, Гарбуза знімають! Хоча мені по роботі треба регулярно бувати у столиці, зокрема іноді проходити медичне обстеження, це наслідки роботи у Верховній Раді.
– І що так похитнуло ваше здоров'я, якщо нардепом БПП ви пробули всього півтора року: із листопада 2014-го до травня 2016-го?
– Заробив два інфаркти і пішов із Ради. Хоча йшов туди, щоб змінити країну, але швидко зрозумів: у Верховній Раді ми країну точно не поміняємо.
– Чому, якщо це вищий законодавчий орган держави?
– Перші місяці роботи в Раді я розвертав кожного нардепа лицем до себе, дивився в очі, шукав собі подібного. Не знайшов. Дуже болісно переносив усе, що там відбувалося, не розумів своєї складової в цьому всьому. Пішов. Більше нардепом бути не хочу. Взагалі.