Макрон чи Ле Пен? Франція обирає нового президента G

Макрон і Ле Пен вийшли до другого туру виборів
Фото: EPA

У неділю, 7 травня, відбудеться другий тур президентських виборів у Франції. За його підсумками місце в Єлисейському палаці обійме або незалежний кандидат Еммануель Макрон, або лідер ультраправого "Національного фронту" Марін Ле Пен, яка довгі роки обстає за поглиблення співпраці з Росією, навіть попри анексію Криму й агресію на Донбасі. За даними Ipsos, зі значною перевагою має перемогти Макрон. "ГОРДОН" коротко розповідає біографії кандидатів.

Макрон народився у грудні 1977 року в місті Ам'єні на півночі Франції в родині лікарів: його батько – професор неврології, мати – педіатр, доктор медичних наук. Він чудово навчався у школі, займався музикою (грав на фортепіано). 15-річним закохався у свою вчительку французької мови Бріджит Троньє, старшу за нього на 24 роки. Коли Макрону виповнилося 17 років, він пообіцяв, що одружиться з нею. І справді, одружився 2007 року.

Після школи Макрон закінчив паризький Інститут політичних досліджень (факультет філософії), а також престижну Національну школу адміністрації (ENA) у Страсбурзі.

27-річним обійняв першу посаду в уряді – з 2004-го по 2008 рік працював інспектором у міністерстві економіки. Потім чотири роки був інвестиційним банкіром у Rothschild & Cie Banque. Як зазначає Deutsche Welle, в банку Ротшильда майбутній кандидат у президенти супроводжував найбільші інвестиційні проекти, зокрема угоду на €9 млрд між швейцарським виробником продуктів харчування Nestlé й американським фармацевтичним гігантом Pfizer.

Макрон може стати наймолодшим президентом Франції. Фото: EPA

2012-го, коли Франсуа Олланда обрали президентом, Макрон обійняв у Єлисейському палаці посаду заступника генерального секретаря (аналог в Україні – заступник глави Адміністрації Президента). Ще через два роки його призначили міністром економіки в уряді Мануеля Вальса. У квітні 2016-го, перебуваючи на посаді голови мінекономіки, Макрон оголосив про створення руху "Вперед". У серпні того ж року він пішов з уряду, заявивши про президентські амбіції.

Еммануель Макрон про Росію під час дебатів із Марін Ле Пен 3 травня: "Це буде робочий партнер із деяких регіональних проблем, які обговорюватимемо в діалозі, проте розуміючи, що з багатьох питань у нас різні пріоритети та цінності".

Еммануелю Макрону 39 років, і якщо він переможе 7 травня, то стане наймолодшим лідером Франції. До речі, ще у вересні 2016 року 53% французів, опитаних Ifop, не хотіли, щоб він навіть балотувався у президенти.

Еммануель Макрон відомий як прибічник збереження й посилення Євросоюзу. Він також підкреслював, що Європі треба звикнути до масової міграції, що різко контрастувало із заявами Ле Пен про необхідність закрити кордони й виселити незаконних мігрантів. У передвиборчій програмі він обіцяв провести модернізацію та лібералізацію економіки, зберігши частину соціальних гарантій, скоротити держвитрати на €60 млрд, підвищити пенсії та допомоги інвалідам. Він також заявляв, що має намір відновити призов на військову службу для чоловіків і жінок (термін служби має становити один місяць).

Кілька разів Макрон висловлювався і щодо теми взаємин із Росією та війни на Донбасі. На відміну від Ле Пен, наголошував, що європейські санкції щодо Росії мають зберігатися, поки держави не виконають Мінських угод, наполягав, що може домогтися поваги президента РФ Володимира Путіна. Він також зазначав, що готовий заявити про відновлення діалогу з РФ за умови врегулювання конфліктів у Сирії та Україні.

"Сьогодні я не згоден будувати нашу незалежність, як ви, мадам Ле Пен, пропонуєте, – зближуючись із паном Путіним", – підкреслив Макрон під час теледебатів перед першим туром.

За даними соціологічної служби Ipsos, перемогу у другому турі виборів здобуде Еммануель Макрон. Фото: ipsos.fr

Марін Ле Пен народилася 1968 року в комуні Неї-Сюр-Сен на заході Парижа. Політичну кар'єру вона розпочала в 1990-х роках, уступивши до партії "Національний фронт", яку заснував її батько Жан-Марі Ле Пен. 2011 року – після 30 років керівництва – Жан-Марі поступився постом лідера партії дочці. Чотири роки потому вона домоглася виключення батька з "Національного фронту".

Для Марін Ле Пен це вже другі вибори президента. І за міжвиборчий період вона істотно поліпшила позиції. Так, 2012 року вона посіла в першому турі третє місце, набравши приблизно 18% голосів (тоді її підтримало майже 6 млн виборців, у першому турі нинішніх виборів – 7,7 млн), а на виборах до Європарламенту у Франції 2014-го партія Ле Пен посіла перше місце, здобувши 24 з 74 місць.

Марін Ле Пен під час теледебатів із Макроном 3 травня: "У нас немає жодних причин вести холодну війну з Росією, і є всі причини налагоджувати з нею дипломатичні, торгові, стратегічні відносини, тому що це велика країна".

З-поміж усіх кандидатів, які брали участь у цій кампанії, Марін Ле Пен – найбільш проросійський політик. Іще з президентської кампанії 2012 року вона обставала за поглиблення співпраці з РФ. На її думку, країни Євросоюзу з вини США демонізують Росію. Окупація Криму та російська агресія на Донбасі на її думку не вплинули.

Проти 2012 року Ле Пен покращила результат у першому турі виборів на 1,7 млн голосів. Фото: EPA

В інтерв'ю Euronews у грудні 2014 року Ле Пен зізналася, що захоплюється самовладанням Путіна й "тим, що він зумів повернути великій нації, яку і принижували, і переслідували в 70-ті роки, почуття гордості та радість життя" (які переслідування політик мала на увазі, з інтерв'ю не зрозуміло).

Висловлюючись про окупацію Криму, вона стверджувала, що півострів увійшов до складу Росії на законних підставах, які "важко оскаржити". Зміну влади в Україні за підсумками Революції гідності вона назвала путчем і звинуватила Київ у тому, що "влада скидає на людей снаряди" на Донбасі.

Висловлювання Ле Пен про те, що Крим ніколи не був українським, у січні 2017 року українське МЗС назвало "нікчемними як з історичної, так і з правової точки зору". Служба безпеки України навіть збиралася заборонити їй в'їзд до України, проте відмовилася від цієї думки.

Ле Пен також виступає за вихід Франції з Євросоюзу, єврозони й НАТО. Її перемога, на думку єврокомісара з економіки та фінансових справ П'єра Московісі, означатиме кінець для сучасної Європи.