Шустер: За голову Путіна $500 тис.? У мене їх немає, але я б узяв кредит
Перша хвиля шаманів, яких привіз Шойгу, передбачила швидку перемогу Путіну. Це виявилося неправдою, і Путін їх позбувся
– Савіку, добрий вечір.
– Вітаю. Дякую тим, хто нас дивиться. Я всіх обіймаю і серцем із вами.
– Савіку, почнімо з нашого традиційного запитання. Яка найважливіша новина останніх днів, на вашу думку?
– Я хочу зайняти кілька хвилин і прочитати дві новини, які мене приголомшили. Не так вони важливі, як мене приголомшили.
– Будь ласка.
– Я читаю новину "Радио Свобода". "До кількох дипломатичних установ України за кордоном протягом останніх днів надійшли закривавлені пакунки, у яких були очі вбитих тварин. Самі пакунки були просякнуті рідиною характерного кольору і мали відповідний запах". Поліція Чехії вранці у п'ятницю, тобто сьогодні, повідомила про надходження до українського консульства у Брно пакунка, схожого за характеристиками на той, який днями вибухнув в українському посольстві в Мадриді. "Через імовірну загрозу евакуювали дітей із найближчого дитячого будинку. У посилці виявили тканину тваринного походження". Міністр Дмитро Кулеба сказав, що це добре спланована кампанія терору, але я вважаю, що очі тварин – це дуже характерна риса нинішнього режиму у Кремлі.
Ще одна новина. Це російський сайт "Подъем". "Духи стародавніх предків мають захистити солдатів від HIMARS". Зараз ці юрти встановлено в Ростові. Такі намети 16 століть тому використовували для військових походів. У Ростов доправлено три юрти. Це кочовий дім воїнів-гунів. Ну, "воїнів"... Це варвари. Це перша хвиля варварів, яка вбила, можна сказати, останній цвях у Римську імперію. Це вони прийшли з євроазійських степів, вони були жахливо жорстокими. Але їх вважали кліматичними мігрантами. У тому сенсі, що вони весь час ішли у бік плідних земель. Але все, що вони бачили, що траплялося на їхньому шляху, повністю знищували.То шамани будуть проводити обряди для тих, хто перебуває [в зоні бойових дій], щоб бійці змогли захистити себе від HIMARS.Тому що вони називають HIMARS химерами. Якщо химера йде, духи прокидаються й захищають їх від HIMARS. Якщо ми візьмемо це разом з очима тварин, то ми розуміємо, із ким маємо справу. Як у книзі "Історія Середньовіччя" дуже гарного історика Дена Джонса.
– Про сучасну Росію?
– Так, це і є сучасна Росія. Ось вам портрет Росії XXI століття. Більше нічого додати до цього не можу.
– Я можу додати. Вони ж там за скріпи, за православ'я, за попів своїх топлять. А які шамани, які гуни? Вони щось там переплутали? Чого вони попів на передову не скеровують, щоби вони там від HIMARS захищали? Тим паче, у них там попи у званнях генеральських, полковницьких…
– По-перше, це ж не зовсім православна армія. Це все ж таки багатоконфесійна армія, можна сказати: там і мусульмани, і представники язичницьких релігій – скеровувати туди представників православної церкви було б не зовсім... Це не піднімало б досить бойового духу. Я вважаю, що діячів православної церкви використовують з іншою метою.
– Я з вами не погоджуся. Так, представників різних релігійних конфесій, напрямів в армії РФ представлено, але воюють же вони за російські скріпи, які базуються на православ'ї, на московських попах. Одна з невід'ємних скріп – це храми, які вони будують. Зокрема храм міністерства оборони Росії. Ну взагалі ж маячня, здавалося б.
– Так. Це найбільше досягнення міністра оборони Шойгу. Так, його відкрили з помпою. Якщо я не помиляюся, вони розплавили якусь кількість захоплених німецьких чи розбитих радянських танків під час війни 1941–1945 років – і цим металом розстелили поверхню біля входу до храму. Тобто цей метал ніби дихає, у ньому є якийсь дух – не знаю – таємничої перемоги. Що стосується православної церкви... Православна церква на думку Путіна – це державна корпорація, яка його обслуговує. І патріарх Кирило – це директор цієї корпорації, який підпорядковується Путіну. І тому він благословляє Путіна, він благословляє цю війну, він благословляє всіх воїнів, які на цю війну йдуть. Він виправдовує всі ці вбивства якось. Незрозуміло, за якими канонами це можна виправдати. Ну, так побудовано це.
Коли я розмовляв з одним представником РПЦ (це було на самому початку війни), теж був здивований: як можна поєднати шаманів, духів, християнство. І він вимовив правильне слово: проблема двовір'я. Це момент переходу від язичництва до християнства. Це ще Київська Русь. Додайте ще 70 років комунізму, тобто войовничого атеїзму. І що в головах у людей? Це дуже характерна суміш, яка видає дуже характерний запах.
– Савіку, а Путін яким богам поклоняється? Може, із кимось він розмовляє, радиться?
– Ну, є такі розмови, і досить серйозні люди про це говорять. У програмі Марка Фейгіна я чув це, і від Валерія Солов'я, і від інших людей. Перша хвиля шаманів, яких привіз Шойгу, передбачила швидку перемогу Путіну. І це виявилося неправдою. І Путін їх позбувся. Я не знаю, фізично чи…
– Він розстріляв цих шаманів чи спалив?
– Щось на кшталт цього. Загалом, не знаю. Потім з'явилися якісь нові шамани. Але я думаю, що Путін точно не християнин. Це я можу сказати з упевненістю. Я думаю, що він людина настільки цинічна, що в чорну магію й шаманізм вірить більше, ніж у будь-що інше. Це вже духовна виродженість. Я думаю, це треба вже описувати художньо, а не політично. Я не в змозі більше обговорювати, що він думає, як думає, що планує, навіщо все почав, навіщо продовжує, навіщо вчиняє ці звірства, навіщо скеровує людей на війну, чому для нього людське життя взагалі нічого не означає. Аналізувати це безглуздо. Із цим треба щось робити, а аналізувати – це ми вже все розуміємо, немає таємниць більше.
– Людмила Скоробогатих пише нам: "Привіт, Лесю й Савіку. Чекаю на ваш ефір. Намагаюся не пропустити. Таке відчуття, що повернулася "Свобода слова" Шустера в новому форматі. Дивимося з Бетконіг, Німеччина. А ми з Маріуполя". Савіку, мені багато хто пише, що дуже символічне перетворення вашої програми. По суті, завжди ввечері в п'ятницю на всіх екранах, на всіх носіях багато років поспіль українці дивилися "Свободу слова" Савіка Шустера. І, власне, зараз справді вийшло символічно. Ми з вами коли обирали п'ятницю, не думали навіть про це.
– Ні. Лесю, люди щоп'ятниці взагалі-то бачили мовчазного мене. Я ж здебільшого мовчав.
– Який зараз бонус у людей: нарешті вони чують вашу розмову й ваші думки... Ну правильно Юлія Мостова колись про вас написала: "Савік Шустер – це людина з найдорожчим мовчанням на українському телебаченні".
– Це правда.
– Тепер інші часи. Час говорити, і говорити голосно.
– Так.
– Як фільм "Король говорить". Давайте рухатися далі щодо московських попів. Я почну зі скандалів. Перший скандал: Московський патріархат в Україні... Учора президент Зеленський сказав, що РНБО нарешті пропонує уряду й парламенту заборонити діяльність Московського патріархату в Україні. Окрім цього, перевірити законність їхнього перебування у Києво-Печерській лаврі. Тобто філію ФСБ РФ нарешті в Україні буде закрито. Що ви про це думаєте?
– Напевно, це одне із найважчих запитань. Розумієте, як я вже вам казав, я не людина жодної монотеїстичної релігії. Я цікавлюся багатьма релігіями, але сам себе не можу назвати вірянином. Я вірю у Всесвіт, наприклад, я вірю в якісь фізичні сили, я розумію, що в якийсь рік у мене в Італії врожай оливок кращий, Місяць такий-сякий... Виноград від цього стає... Якість вина така-сяка... Але релігія... Я її вивчаю, але сам її відчуваю як студент, скажімо так. Я не є парафіянином тієї чи іншої церкви. Тому мені це запитання дуже складне. Головне – не розколювати українське суспільство.
– Можна, я вам допоможу, Савіку?
– Так, допоможіть.
– Я вас не прошу коментувати релігію. Моє запитання давно не про релігію, а про державну безпеку України. Тим паче під час широкомасштабної війни. І про політику. Тому що Московський патріархат і його діяльність в Україні – це не про релігію. Власне, обшуки, які СБУ сьогодні проводить, те, що вони виявляють, підтверджує це просто на 100%. Я вже не кажу про те, скільки там російських паспортів, рублів, літератури із прославлянням [Росії], із методичками щодо російських наративів. У цих "храмах Господніх" – суто Содом і Гоморра. Ви бачили цих попів московських із хлопчиками неповнолітніми? Ну як це?
– Це жахливий злочин, це гріх. І цих людей має бути заарештовано, засуджено. Про них треба розповісти всю правду. Я боюся лише одного... Відбувається війна, інформація роздроблена. Люди одержують більше інформації одне від одного, ніж із якихось джерел більш-менш перевірених. Як вірус мутує, так і чутки перетворюються на інше, третє, четверте, п'яте. Тобто це треба робити дуже делікатно... Я розумію, що це з іншої опери... Депутат Костенко, важлива людина в парламенті, каже: "Я був у Херсоні, люди мене смикають, хапають за руки й запитують: "Чому ви нас так швидко здали?"
– Ви маєте на увазі нардепа від "Голосу" Романа Костенка, "кіборга"?
– Ну, так. Він неодноразово був у мене на "Свободі слова". Отже, їм відповідають із Банкової: "Наразі не час. Після війни розберемося, хто зрадник, якщо були зрадники, чи це було недбале ставлення". Чому наразі не час? Чому некомпетентні люди або зрадники мають і далі сидіти на своїх місцях під час війни? Не розумію. Навпаки, це дає народу впевненість у тому, що влада прагне перемоги так само, як і весь народ. У будь-якій війні, у будь-якому конфлікті в історії людства були зрадники, були некомпетентні люди. Чому не час зараз говорити про те, хто зрадив? Або якщо не зрадив, то помилився. Чому так сталося? Нормальне запитання.
Я повертаюся до церкви. Якщо церква на чолі з фсбшниками займається антиукраїнською пропагандою й налаштовує народ проти України, цих людей треба затримати, переконати парафіян цієї церкви, чим займаються ці так звані священники, що вони до віри не мають жодного стосунку, вони – агенти, підривники, реальні вороги України. Це треба робити правильно, це треба робити обдумано, це не можна робити заявами ліворуч і праворуч. Я вам зараз відверто скажу: я завжди боявся порушувати релігійні теми. Тому що розумів, що вони вибухонебезпечні, можуть розколоти людей по-справжньому. Мовне питання розколювало свого часу дуже сильно. Будь-яка програма на тему мови розколювала. Тема віри розколює ще більше. Вона найнебезпечніша з усіх тем.
Польща наполягала, щоб стелю ціни на російську нафту встановили на рівні $30. Польща хотіла жорстко покарати Росію
– Я вас розумію. У Конституції написано: Україна – світська держава, й питання релігії відокремлені від державного управління. Держава не втручається в ці питання. Але ж ідеться про те, що московська релігія почала втручатися в питання України, щоб вона зазнала поразки від держави, яку московська релігія представляє. Ось у чому річ. Ідеться про те, що вони розколюють країну. Ці попи почали лізти не у свої релігійні питання, а в питання української державності. Я розумію, про що ви кажете. Ще, зрештою, залишилися люди в парафіях Православної церкви Московського патріархату. Але, на мою думку, треба з парафіянами працювати й пояснювати, що роблять їхні священники, чим займається ця церква. Щоб люди просто знали й ухвалювали усвідомлені рішення. Звідти треба тікати – це чиста філія ФСБ.
– Абсолютно правильно. Треба розмовляти з паствою. А зараз ми розуміємо, як складно в Україні доносити інформацію... Люди виживають. Тому мені здається, що треба бути дуже тонкими, дуже обережними, дуже глибокими в таких питаннях.
– Савіку, ви бачили, як у Facebook і Telegram відреагували на можливу заборону Московського патріархату? З'явилася купа мемів про те, що Зеленський виконав передвиборчі обіцянки Порошенка. Він у нього висмикнув головний виборчий козир, і тепер "армія, мова, віра" – те, що реалізує Зеленський.
– Ну так, це гарний мем. У Порошенка тоді не було такої потреби. Хоча, я думаю, і тоді вже Московський патріархат діяв проти України.
– Звісно.
– Завдяки Порошенку українська церква здобула незалежність. Це важливий момент для України. Але треба було одразу тоді розбиратися з Київською лаврою. Київська лавра – це символ православ'я. Не можна просто так, знаєте, рубати з плеча. Це тонка матерія. Візьмімо ту саму католицьку церкву. Під час Другої світової війни вона не коїла жахіть? Якісь її частини, не всі, але, скажімо, німецька католицька церква не дуже захищала євреїв від масових убивств. Незважаючи на те, що каже папа римський, який каже, що, якщо ми візьмемо випадки педофілії, то, за статистикою... Я не знаю, чому він навів цю статистику. Він не сказав "педофілія", сказав "насильство над дітьми". Отже, це відбувається у 46% випадків у сім'ях або громадах. Трошки нижчий відсоток – у спорті. І лише 3% – у церкві. Що означає "лише"? Це ж, загалом, до фіга, вибачте. Тобто церква має соромитися. Так, і вона соромиться, вона молиться, вона замолює гріхи. Але безгрішних немає. А що стосується зрадників під час війни, то це найнебезпечніше явище, яке тільки може бути. Зрадників треба вичищати безжально, хай де вони перебувають.
– Савіку, підніму вам настрій – прочитаю коментарі. Користувачка Лестница Стремянка: "Для мене насправді така честь – дивитися вас... Ніколи не подумала б, що можна буде якось поставити запитання пану Шустеру". Можете ставити. Обов'язково зачитаємо. І Савік на них із задоволенням відповість.
– Лестница Стремянка, не обов'язково "пан" – можна просто "Савік".
– Ви вже на короткій нозі, до кінця ефіру питимете на брудершафт такими темпами... Савіку, перейдімо до другого скандалу, який буквально сьогодні розгорівся. Один із ведучих телеканала "Дождь" Олексій Коростильов, закликаючи сім'ї мобілізованих росіян і самих військових писати на їхню редакційну пошту, щоб повідомляти про якісь проблеми, із котрими вони стикаються, сказав, що телеканал допомагає російським військовослужбовцям, які воюють проти України, з оснащенням на фронті та ще з якимись питаннями. Грім серед ясного неба. Це визнання викликає збентеження, зважаючи на те, що телеканал "Дождь" позиціонує себе як телеканал, незалежний від російської влади, який підтримує Україну. Телеканал досить швидко дистанціювався від ведучого, заявивши, що його звільняють. Наразі телеканал "Дождь", я так розумію, базується у Латвії, Грузії та ще в одній європейській країні...
– Вони ж кілька тижнів тому відкрили гучно редакцію в Амстердамі.
– Латвія, Грузія і Нідерланди. Я так розумію, що Литва вже починає перевірку співробітників телеканала "Дождь" щодо дій у підтримці війни Росії проти України. Що ви скажете, Савіку?
– Продовжуватимемо тему Московського патріархату?
– А я не знаю.
– Ну це ж приблизно те саме.
– Це ланки одного ланцюга?
– Ну це приблизно... Або дурень, або впроваджений. Це звучить досить часто від росіян, які, загалом, цієї війни не хотіли. Дивна у них позиція: мобілізовані протестують, тому що у них немає одягу, немає зброї, вони живуть у скотських умовах... А ми кажемо: "Вибачте, нам зовсім неважливо, у яких умовах вони живуть. Якщо їх одягнути, взути й дати їм добрі автомати, вони підуть убивати українців? Це так? Ну, тоді вибачте". З одного боку, це дурна, але, з іншого боку, це дуже шкідлива позиція. Мені шкода, що це сталося на телеканалі "Дождь", я вам скажу правду. Там є творці, головні дійові особи – я їх непогано знаю – люди, по-перше, добрі, по-друге, точно абсолютно проти цієї війни... Їм соромно за те, що країна, у якій вони народилися, здійснює цю нелюдську, абсолютно варварську дію в Україні. А тут таке. Ну, що я можу сказати? Або дурень, або зрадник.
У мене, коли я керував усякими інформаційними структурами на "Радио Свобода", НТВ, не було випадків, щоб ведучий раптово вийшов і сказав щось, що взагалі неприйнятне з погляду гуманного, людського. У принципі, людей треба обирати правильно. Тому що прямий ефір – це велика відповідальність. І людей, яким ти даєш право виступати у прямому ефірі та вести ефір, – це дуже велика відповідальність редакторів і керівників. Я абсолютно переконаний, що багато керівників цієї позиції не поділяють. Але вони зробили помилку, яка в цій ситуації прирівнюється до злочину, на жаль. Це більше, ніж помилка. Але що робити?
– Поговорімо про Байдена. Він учора зробив дуже цікаву заяву, сказавши, що готовий до переговорів із Путіним, але за умови, що Путін виводить усі свої війська з території України. Пєсков відреагував, сказавши "так, звісно", тільки виводити вони нічого не збираються.
– Лесю, я слова Байдена сприйняв інакше. Останнім часом ми постійно чуємо, що Кремль прагне переговорів. Байден сказав: ні фіга такого. Нікуди він не прагне й жодної позиції в них немає, і жодних переговорів вони не хочуть. Але я, якщо вони зрозуміють і виведуть війська, зрозуміють, що будуть умови серйозні, я готовий із ним говорити. Але Путін до цього абсолютно не готовий, продовжує варварські дії. Він так це й назвав: варварські дії в Україні, він скоює воєнні злочини. Найголовніше, на мою думку, що Байден сказав: він себе поставив у ситуацію, із якої ми не знаємо, як він вийде, і він не знає. Звісно, Байден як президент, державний діяч каже: "Якщо Путін прийде і скаже, що припиняє вогонь і виводить війська з України, – говорімо". Але це ж непроста розмова. До неї треба підходити цинічно в якомусь сенсі. Тема репарацій – це ж найскладніша тема. Росія має заплатити. Її народ навіть не знає, що вона наробила в Україні. Рано чи пізно треба буде розповісти народу, що ви протягом десятиліть платитимете за те, що наробили в Україні. Які можуть бути переговори без цієї теми? Жодні переговори неможливі. Я якось в історії не пригадаю, щоб Росія колись комусь щось виплачувала.
– Платили данину татаро-монголам. Якщо приходить хтось сильніший, ніж вони, і ще жорстокіший, ніж вони, – вони на задні лапи сідають і платять.
– Ну, тоді вони платили... Навіть візьмімо єльцинську Росію. 1992 року вони проголосили себе правонаступниками Радянського Союзу. КПРС накоїла дуже багато злочинів. Степан Хмара – простий приклад. Він просидів стільки років. Він якусь компенсацію за те, що з ним та його сім'єю накоїли, дістав від правонаступника Радянського Союзу?
– Німеччина досі виплачує єврейським сім'ям.
– Так, Німеччина досі виплачує.
– Користувач Всем Добра пише: "Чечні платить Росія зараз".
– Чечні Росія не платить – Чечню Росія підкуповує. Це зовсім різні речі. Водночас Росія підкуповує не Чечню, а Кадирова та його оточення. Не плутаймо терміни. Це ціна лояльності Кадирова. Кадиров ніколи не казав "я солдат Росії". Він завжди казав, що він – солдат Путіна. І через те, що він солдат Путіна, він від Путіна отримує ці гроші. Крапка.
– Так, Савіку, я вас перебила. Щодо Німеччини, яка виплачувала.
– Німеччина виплачувала, і виплачувала тривало, і виплачувала всім. Ну, по-перше, Німеччина погодилася з тим, що вона накоїла. Більшість німецького суспільства знає, що таке був націонал-соціалізм і що нацисти наробили у Європі. І не лише з євреями, а й багатьма іншими, включно зі слов'янами, Росією, Францією тощо. Грошима не окупишся – треба ще провину визнати. Я три роки тому слухав виступи одного парламентарія з Індії, який приїхав у парламент Британії, а потім виступав перед студентами в Оксфорді. І він сказав: "Британіє, ми від вас грошей не хочемо. Ми від вас хочемо вибачення за ті злочини, які ви скоїли в Індії в роки колонізації".
– Перепрошую, Савіку. Чи можна вважати своєрідним вибаченням Британії перед Індією те, що нинішній прем'єр-міністр Британії родом з Індії?
– Ну, він не зовсім родом з Індії, але окей...
– За походженням.
– Так, з індійської сім'ї... Я б не сказав, що це вибачення. Це якась історична справедливість – представник колонізованого колись народу стає прем'єр-міністром Британії.
– Символ якийсь є у цьому, правда?
– Так, це, безсумнівно, символ, ви маєте рацію. Ми настільки в цій війні й цих бідах, що навіть не помічаємо таких значних подій, які відбуваються на наших очах.
– У попередньому ефірі ви сказали, що потрібно готуватися до 5 грудня, оскільки країни G7 і Євросоюз мають ввести ліміт цін на російську нафту. На сьогодні США та Євросоюз установили стелю цін на російську нафту в розмірі $60 за барель. Наскільки це важливо? Чи втратить Росія божевільні доходи... Виходить так, що Євросоюз сьогодні є спонсором спонсора тероризму.
– Так.
– Плюс ще цікава тема з Венесуелою. Я так розумію, що розморожування відносин для того, щоб звідти енергоносії брати.
– Є й таке. Треба дивитися раціонально й цинічно на речі. Установлено стелю на танкерну нафту, на російський сорт Urals у розмірі $60 за барель. Це приблизно стільки ж, скільки вона коштує зараз. Польща, наприклад, наполягала на тому, щоб стелю встановили на рівні $30. Польща хотіла жорстко покарати Росію. Але собівартість виробництва російської нафти – це, із різних джерел, від $20 до $40 за барель. Отже, Європейський союз вводить ембарго на доправлення на свою територію російської танкерної нафти. Плюс забороняє європейським фірмам страхувати, перевозити, укладати контракти вищі за цю ціну. Що в підсумку вийде? Днями має відбутися чергове засідання ОПЕК. Але я не думаю, що щось зміниться в позиції Саудівської Аравії – вона не випустить на ринок більше нафти. Доводиться розморожувати Венесуелу. Із погляду гуманітарного, шкода: це диктаторський режим. Але щоб компенсувати можливий брак нафти на ринку, цю нафту розморожують. Тобто санкції частково знімають. Але це не вдарить сильно по Росії. Різниця у сьогоднішній ціні на ринку й у цій стелі дуже невелика. Але Росія не отримуватиме грошей від Європи. А з лютого вже й за нафтопродукти, тобто дизель тощо. Але це довгострокова історія.
Польща може вступити у війну проти Росії. Польща має цілком боєздатну армію. І тепер польська армія, коли бачить, у якому стані російські військові, не дуже й побоюється
Економічна ситуація потребує абсолютно окремої дискусії. Європейський союз, Сполучені Штати й Великобританія створюють проукраїнський трикутник. Тут немає жодного сумніву. Попри те, що у 27 країнах Євросоюзу є різні позиції, але головний вектор залишається. Але в економіці між Європейським союзом і Сполученими Штатами реальний конфлікт. Законопроєкт Байдена, за який проголосували в Конгресі, пройшов через Сенат і вже підписаний президентом, – Inflation Reduction Act. Мають на увазі відмову від парникових газів, заохочення "зеленої" енергетики й узагалі всього, що пов'язане із "зеленою" енергетикою. Виходить, що Сполучені Штати субсидуватимуть ті галузі своєї промисловості, які переходитимуть на "зелену" енергетику або сприятимуть переходу на "зелену" енергетику. Інакше кажучи, електромобіль, який склали у Північній Америці, звільнять від податків приблизно на $7,5 тис. за машину. А європейські електромобілі – ні. Отже, вони вже на ринку програють. Європа у скрутній енергетичній ситуації. Великі європейські компанії вже воліють вкладати в Америку. Там легше. Плюс усі ці субсидії, можливості... У принципі, це економічний протекціонізм. Європа вважає, що його спрямовано проти неї, тому що вона втрачає конкурентні можливості на американському ринку.
У Європи є кілька планів відповіді на це, але вони всі нереальні, на мою думку, але, у принципі, це вже більше, ніж розбіжності. Європейська економіка страждає, вважає Європейський союз, найбільше від російського вторгнення в Україну, а Сполучені Штати вводять ще субсидії на більшу частину свого виробництва й у такий спосіб закривають Європі ринок. Європа між двома вогнями. Знайти вже десь спільний простір для пошуку рішення в економічній сфері – дуже непросто.
– Савіку, якщо до 5 грудня, до введення стелі нафтових цін, Росія від продажу енергоносіїв отримувала в день приблизно $800–900 млн...
– Так. Приблизно.
– Наскільки тепер ця сума знизиться?
– Я не думаю, що сильно знизиться. По-перше, знайдуть обхідні шляхи через Китай, через Індію, Індонезію, через інші країни. Банківський сектор – гарне дзеркало. Ввели санкції, європейські й американські банки закрилися для Росії, а від цього виграли інші банки.
– Кожен п'ятий валютний рахунок у Росії тепер у юанях.
– Є і Китай, і Індія, країни Затоки, є, нарешті, Казахстан, Киргизстан. І ці банки, звісно, цим скористалися. Я однаково переконаний, що російська економіка приречена, але вона приречена у довгостроковій перспективі. І навіть не тому, що вони не отримуватимуть грошей від вуглеводнів, а тому, що вони не розвиваються. У жодній галузі. У них нічого немає, вони не можуть нічого створити. Найкращі кадри виїхали, утекли: хто – від мобілізації, хто – від цього режиму. Нові кадри добрі виробляти вони не можуть...
– А як же "Сколково"?
– "Сколково" – це взагалі...
– Медведєв туди поклав мільярди, трильйони.
– "Сколково" – друга Силіконова долина так само, як російська армія – друга армія у світі.
– Добре.
– Це те ж саме. (Сміється). Керівники всі за блатом. Реальних науковців там немає. Росія економічно перетвориться на якусь Уганду. Або навіть Уганда її випередить. Але це згодом. Але сама політика санкцій і таких обмежень, стель – у принципі, не така ефективна, як ми бачимо. Усе, що ми обговорюємо з вами взагалі останнім часом, – це все безпрецедентні події. Цього ніколи не було. Тому це все проби й помилки. Спробували це – не працює. Спробуємо це – не працює... Поки вони отримують досить грошей... Їх можна називати коспонсорами тероризму.
– США не захотіли, принаймні поки що, визнавати Росію країною – спонсором тероризму. Але у Конгрес США внесли законопроєкт про визнання ПВК "Вагнер" терористичною організацією. Що це означатиме і на що це вплине? І як після цього Пригожин почуватиметься?
– Ну, я думаю, досить погано. Тому що їх буде прирівняно до "Аль-Каїди", до "Ісламської держави" й інших терористичних організацій. У принципі, вони будуть у [розшуковій базі] Інтерполу всі. І пересуватися нікуди не зможуть. У разі будь-якого затримання їх вважатимуть терористами, ніхто не буде з ними поводитися як із військовополоненими. Це вже остаточне тавро. На мою думку, визнання терористичною організацією – це суттєво, це важливо. Так само, як було б важливим визнання Росії не спонсором тероризму, а терористичною державою.
– ФБР днями оголосило Пригожина у розшук та оголосило нагороду за його голову $250 тис.
– Ні, я не бачив. Невже?
– Так.
– Точно?
– Так.
– А чому їм знадобився Пригожин? Я таких речей не розумію. А за голову Путіна?
– Ну, дорожче, напевно. Ну, мало якось.
– Так. Ну, 500 тис. можна. Ну, якщо вже так іти.
–Тобто ви б за нього 500 тис. дали?
– Так у мене їх немає. Але я позичив би.
– Ну, заради такої справи.
– Я б узяв кредит. Але за віком уже не дають. Я взагалі в ці [нагороди] за голову не вірю. Тому що це все фігня. Є одне рішення, до якого рано чи пізно доведеться дійти. Ми можемо говорити з ранку до вечора. Тобто європейці, НАТО. Дуже складно знайти спільне рішення. Дуже складно за круглим столом домовитися про щось. Але Столтенберг показує фотографії нічного Києва 30 міністрам закордонних справ, плюс міністр Кулеба був там. Він показує ці страшні фотографії Києва. Це реально. Це голлівудська картинка жахів. Кожен із лідерів – Макрон, Шольц, Байден – кажуть, що скоюють воєнні злочини, що відбуваються вбивства дітей, зґвалтування жінок. Тобто рано чи пізно однаково доведеться звільняти Україну разом з українцями. Добре, президент Байден пообіцяв американським виборцям, що нога американського солдата не ступить на українську землю. Я думаю, що цю обіцянку час відкликати і сказати: "Друзі мої, я не думав, що у XXI столітті такий рівень варварства може існувати. Тому американська нога ступить на українську землю". А як це він каже: "Перемога Росії неможлива"? Секундочку, якщо Росія розбомбить усю інфраструктуру України, то що Україна робитиме? Ви цього моменту чекаєте?
– До речі, днями заступник міністра оборони Польщі сказав, що він оцінює ймовірність вступу Польщі у війну як дуже високу. І в Литві контингент НАТО, який там базується, зі стану навчального днями перевели у стан бойової тривоги.
– Ну, я думаю, що Польща це може зробити. У Польщі цілком боєздатна армія. І зараз польська армія, побачивши, у якому стані російські військові, не надто й боїться. Литва, Польща, Латвія, Естонія, Румунія – це країни, які чудово розуміють загрозу. Особливо балтійські країни. Але якщо ми говоримо конкретно про Польщу, то я думаю, що там терпець може урватися. Для цього є зокрема й практичні причини. Отже, 6,5 млн переміщених людей усередині України. І 8 млн біженців поза межами країни. Тобто 14,5 млн доль. Ми ж про людей говоримо. Тут іще плани зруйнувати всю інфраструктуру й заморозити людей, які залишилися в Україні. Із погляду прагматичного, Польща отримає ще одну хвилю біженців – 1–2 млн. З іншого боку, ми дістанемо в Європі диктатора, який танцюватиме на наших трупах. Це зовсім не вписується у контекст. Тому я думаю, що однаково рано чи пізно НАТО доведеться увійти в Україну. Що раніше вони це зроблять, то краще, то менше життів буде втрачено. Я не бачу іншого виходу.
Ми кажемо: Україна має почати завдавати ударів по російській військовій інфраструктурі. Правильно, має. І їй ці засоби мають надати. Але цього однаково замало для перемоги. Тому що перемога не може бути лише воєнною. Вона має ще бути політичною. Бо якщо [у Росії до влади] прийде військова хунта, то ця війна не припиниться ніколи. Це гуни, варвари. Що робити з варварами? Потрібно захищатися разом. Бо варвари нас завоюють.
– Ви сказали про фотографії, які Столтенберг показував на саміті НАТО. Учора мер Києва Віталій Кличко, якраз щодо наслідків обстрілів Росії, сказав насправді страшну річ: якщо Київ на добу зануриться у блекаут під час морозу, то Київ залишається без опалення до весни. Тому що розірвуться всі труби і комунікації.
– Так, це, на жаль, так. Ми непогано знаємо Віталія Володимировича: він словами не кидається. У принципі, так воно і є. Цього не можна допустити. Узагалі-то, Росія дуже протестує проти інтерв'ю папи римського.
– Про чеченців і бурятів?
– Та до чого тут чеченці й буряти? Чеченці й буряти – я думаю, навпаки, папа помилився. Він дає інтерв'ю виданню у Сполучених Штатах, заснованому єзуїтами в 1909 році. Уперше вся редакція цього журналу зустрічається віч-на-віч із папою римським. Він сказав про бурятів і чеченців. Я вважаю, що це була дуже невдала фраза. Тому що запитання звучало дуже чітко, запитання звучало дуже прямо: "Святий отче, ви суперечите у ваших судженнях про Україну. Віряни вас не розуміють. То ви говорите так, то ви говорите інакше. То ви кажете "мир", то ви кажете "найманці". Можливо, ви нам поясните позицію". Я всю його відповідь переказувати не буду, тому що вона довга. Але що я вважаю важливим? Він каже: "Усі хочуть, щоб я назвав прізвище "Путін". Але яка різниця? Адже всі ви знаєте, що це він. Я назву чи не назву – яка різниця?". І далі була для мене особисто дуже важлива фраза: "До речі, у ці дні ми згадуємо Голодомор. Ми згадуємо геноцид, який Сталін вчинив в Україні. Ця подія була попередником того, що відбувається зараз". Чому весь хай піднявся: від російського посла у Ватикані до Лаврова? Саме через це. Не думаю, що фраза про бурятів і чеченців сильно зачепила Кремль. Я думаю, їм пофіг. А те, що папа сказав, що той геноцид був попередником цього геноциду. Якщо папа – між рядками вони читати вміють – це назве геноцидом нарешті – це вже інша категорія. Нам уже не треба за Пригожина платити 250 тис., нам не треба, щоб його "Вагнер" називали терористами, нам не треба, щоб Росію називали спонсором тероризму. Це держава, яка здійснює геноцид України й українців. І це є такого рівня злочин, який потребує негайного припинення, покарання.
Якщо в Росії шамани захищають від HIMARS, то й Кирієнко може стати президентом
– Це дуже важлива історія. Потрібно відстежувати заяви всіх важливих людей із різних країн, які розуміють і називають речі своїми іменами, використовуючи термін "геноцид" стосовно того, що Росія чинить в Україні. Учора МЗС Франції заявило, що розпочала роботу комісія зі створення спецтрибуналу для злочинців Росії. Для цього вони залучили європейських і українських представників.
– Не дуже вірю в цю ідею. Якщо я не помиляюся, Міжнародний трибунал щодо воєнних злочинів, тобто те, що ми називаємо Гаазьким трибуналом, створили 1998 року. Україна й Росія не приєдналися до країн, які підписали цю угоду. Якщо я не помиляюся, Сполучені Штати також. Я вам один приклад наведу, якого ваше, Лесю, покоління точно не знає. Під час в'єтнамської війни була своя Буча – село Майлай, де американці вчинили приблизно те саме, що російські військовослужбовці вчинили у Бучі. В Америці був відкритий процес, який висвітлювали на всю країну, – і військових покарали за це. Ну, окей, це я так, у дужках. Отже, зараз Україна асоціювалася до договору щодо Гаазького трибуналу. Це буде складно здійснити, тому що нам потрібен Нюрнберзький процес. Треба, щоб там сидів Путін, Патрушев, щоб там сиділа вся Рада безпеки РФ. Потрібно, щоб там сиділи люди з Державної думи і Ради федерації. Серби Мілошевича передали трибуналу. Я поки не бачу тієї російської влади, яка може прийти і передати всю цю банду Гаазькому трибуналу. Якщо на лаві підсудних сидітимуть прості молодші офіцери – це не матиме значення. Там мають сидіти високопоставлені військові.
Я вірю в розслідування воєнних злочинів, я дуже вірю в те, що робить Bellingcat, і в те, що роблять хлопці з інших організацій, що вони збирають, систематизують усі злочини, скоєні на українській землі. Але притягнення до відповідальності за ці злочини – це трошки інша справа. Візьмімо навіть той процес, який відбувся у Нідерландах, щодо малайзійського Boeing. Розкрито було дуже багато. І заочно засудили людей, було доведено їхню провину. І нідерландський суд зобов'язав прокуратуру довести це до того рівня Кремля, де ухвалили рішення. Але їх засудили заочно. І що далі? Я навіть не знаю, що відбуватиметься. На підставі цього рішення суду вони мають можливість юридичної претензії до Росії? Я розумію, що життів не відшкодуєш, проте: [родичі жертв] мають право стягнути гроші або якусь плату, щоб Росія за це відповідала? Я у цьому не впевнений. Я не дуже в цю історію із трибуналом вірю.
– Ви кажете, мають бути ті, хто передасть Путіна трибуналу. Цього тижня знову піднялася історія з наступником Путіна. І вже з'явилося нове прізвище. Я вам зараз про нього розповім.
– Кощій Безсмертний.
– Сподіваюся, що ні. Або хоча ні. У Кощія ж було яйце, голка. Головне – знайти. Ще й як смертний.
– Так.
– Отже, російські ЗМІ, Telegram-канали й експерти почали активно обговорювати кандидатуру Кудріна як кандидата у президенти на наступних виборах у Росії. Тому що Кудрін подав у відставку з Рахункової палати. Нібито ліберальна людина, яка весь цей час десь була, але ні в чому такому великому її помічено не було з погляду кривавих злочинів, котру зараз розглядають, щоб він обійняв якусь велику посаду в "Яндексі". І його зараз нібито брати Ковальчуки, тобто найближчі люди до Путіна, беруть для того, щоб його зробити ще кандидатом у президенти на випадок, якщо потрібно буде домовлятися із Заходом. Далі історія не зрозуміла: що буде з Путіним, чи будуть йому якісь гарантії. Другий кандидат, про якого цього тижня сказав Ілля Пономарьов, – Кирієнко. Що ви про це думаєте?
– Кудрін – із пітерської команди. Я його трошки знаю, все-таки я в Москві працював. Він так званий сисліб, тобто системний ліберал. Тому він компромісна фігура, яка нібито може... Ну, в Кудріна харизми немає. Я не можу собі уявити виступ Кудріна навіть у Георгіївській залі. Але це не важливо.
– Слухайте, а Путіна ви могли уявити після Єльцина, гучного великого ведмедя, харизматичного п'яниці?
– Правильно. Не міг.
– Маленький, сірий кдбшник.
– Так, не міг, правда. Кудрін гарний фінансист, він на цьому розуміється. Я думаю, для Заходу він був би прийнятною фігурою. Для росіян, гадаю, ні. Для нинішнього оточення Путіна – точно ні. Я не думаю, що він із ними однієї крові. І він не причетний до багатьох злочинів, скоєних не лише в Україні. Він не замазаний разом із ними. Кудрін – трошки як пластилін. Чомусь я не вірю. Із "Яндексом" він щось може зробити, може реформувати, вивести на гарний рівень. А президентом Росії я його, щиро кажучи, не дуже бачу. Але все може бути у цьому житті.
– Кудрін і кіндер-сюрприз Кирієнко.
– Кирієнко – хитрий дуже, гарний організатор. Але на мою думку... Я не знаю, як би мені це сказати... Якщо він раптом стане президентом, то я одразу з ним зіпсую стосунки.
– (Сміється).
– На мою думку, він трошки ідіот. Його вважають усі креативною людиною. Ну гаразд, він вигадав іноагентів. Яке у Кирієнка головне завдання? Він має знайти внутрішнього ворога – тоталітарні держави мають знаходити ворога народу. Ти можеш знайти американський імперіалізм, ти можеш знайти японський мілітаризм, але це не працює. Працює внутрішній ворог. Прийшов Горбачов, гласність з'явилася...
– Розвалилося.
– Внутрішніх ворогів немає – і все розвалилося. Нема ворогів народу – і немає країни. Кирієнко зараз відповідає за створення ворога народу. 1 грудня набула чинності оновлена версія інтерпретації "іноагента".
– Так?
– Зараз це вже людина чи організація, яка не те що отримує гроші із Заходу, але схильна до впливу.
– Ні, Савіку, у вас застаріла інформація. Я вам зараз скажу, що таке іноагент. Іноагент – це людина, яка давала інтерв'ю Дмитрові Гордону. У Макаревича рішення суду є, у якому йдеться, що він іноагент через інтерв'ю Дмитрові Гордону. До речі, Дмитро Гордон – перший громадянин не Росії у цьому списку. Вони там взагалі з глузду з'їхали.
– Так. Усе правда. Але я кажу, що ухвалили поправку, яка розширює поняття "іноагент". Якщо раптово дмухнув вітер із заходу, яким подихали ЛГБТ на Заході, то вводять закон про негайне надівання протигазу.
– (Сміється).
– Це буде наступний етап.
– Головне – щоб не газові камери.
– У минулому мій добрий приятель, із яким ми дуже давно не бачилися, Костянтин Яремчуков, генеральний директор і головний редактор "Независимой газеты"... Ну, різні речі про нього кажуть. Я можу про нього говорити лише добре. Отже, він каже: "Якщо я вранці заходжу на сайт Центрального банку або міністерства економіки і читаю там прогнози Набіулліної чи Силуанова, і потім пишу статтю, що у нас прогноз кепський, то мене вже оголошують іноагентом, тому що я під впливом зробив такий висновок". Доводять до абсурду. І Кирієнко за це відповідає. Ну, а як я інакше можу його назвати?
– Ну, він обдарований, креативний.
– Слухайте, єдиний внутрішній ворог може бути...
– Вибачте, Савіку. Вони ж цього тижня обговорюють повернення до страти. А ви кажете "вплив"... У них там усе крутіше.
– Нехай буде у них смертна кара. Я б дав пораду Кирієнку, якби працював у його команді: "Надрукуймо листівку "Грабуй награбоване" і цю листівку киньмо в окопи російських солдатів".
– (Сміється).
– Вони негайно покинуть фронт і підуть грабувати награбоване. І у вас нарешті з'явиться ворог народу. Але вони ж цього не можуть. Вони і є грабіжники. Я вважаю, що Кирієнко – це трохи карикатурно. У Росії все карикатурно зараз. Якщо шамани відбивають HIMARS, то Кирієнко може стати президентом. Але, знаєте, не президентська це матерія.
– Савіку, ну слухайте...
– І тут ви скажете: Путін ним не був. Теж правда. Якщо Путін став президентом – будь-хто може стати.
– Так. В інтерв'ю Дмитрові Гордону колишній офіцер КДБ Володимир Попов, який за радянських часів виїхав до Канади, сказав, що він дає Путіну і цій війні часу щонайбільше до весни. Тому що – я цитую: "Що буде з Путіним? Несподівано захворів – і помер". Як ви вважаєте, чи реальний такий строк?
– Можливо. Бо, наскільки я читаю, зі здоров'ям у нього величезні проблеми. Те саме було з Єльциним. Адже коли передавали владу, то мали гарантувати безпеку всього оточення. І Тані Дяченко, і Юмашева.
– Так і було.
– Людина, яка прийде на місце Путіна, має гарантувати безпеку людям, які це все затіяли... Вони можуть заперечувати це скільки хочуть, але публічно вони це все заявили на засіданні Ради безпеки, Державна дума проголосувала. І Рада федерації також. І все це треба буде скасовувати. Кудріну, наприклад, треба буде все скасовувати. Йому треба буде говорити, що ми повертаємося до конституції 2013 року. До тієї конституції, у якій Крим не є територією РФ. Для цього треба мати і Державну думу відповідну, і Раду федерації. І взагалі, мабуть, треба нову Конституцію в Росії ухвалювати, щоб змінити всю ситуацію, яку вони створили. Адже Путін і його команда для Росії створили катастрофу. У Росії сьогодні немає закону, права, немає сьогодні нічого, що стосується держави. В'язні дістають право вбивати – за це їм дають амністію. Або навіть винагороду. Усе перевернуто догори ногами. Найближче коло Путіна, ті самі Ковальчуки, Ротенберги, погодяться на наступника лише такого, який гарантуватиме їм те, що в них є, плюс безпеку.
Ну, таку людину знайти важко... Вона є серед них. Скажімо, Патрушев-молодший. Ну якось же вони можуть домовитися. Інакше має бути переворот. Якщо буде переворот людини типу Пригожина... Адже у Пригожина є власна перевага: йому держава платить за те, щоб у нього була приватна армія. І цією армією він може захопити владу. Якщо Путін помре навесні і почнеться процес "хто приходить?".
Лукашенко після збереження його при владі та передання йому величезних грошей, щоб він і далі існував, – ніхто й звуть його ніяк. Чи підуть війська знову з Білорусі в Україну – це не він вирішуватиме
– Ви вважаєте, що це можливо?
– Ну, слухайте, стільки чуток, що я не знаю. Росія – країна з абсолютно непередбачуваним минулим, сьогоденням і майбутнім. Ми не знаємо, як Сталін помер. Досі ходять усілякі версії.
– Ну…
– Як помре Путін? Зречеться престолу, як Микола II? І прийде тимчасовий уряд на чолі з Патрушевим? А після цього його повалять більшовики на чолі з Пригожиним? Чому ні?
– Історія з приходом до влади Пригожина така собі для нас.
– Ну добре, не Пригожин... Для України гарний варіант із сьогодні живих людей...
– Нємцов?
– Це і друг, і справжня людина, і лідер.
– Так.
– Є Михайло Касьянов, наприклад. Якщо вийде на волю Навальний, то він може перемогти на виборах. Але як вони дійдуть до цих виборів? Якщо ми говоримо про ймовірність демократизації Росії – це було б остаточною перемогою. Справжня перемога України, коли не треба буде сидіти і чекати, коли зазвучить сирена, навіть якщо буде підписано мирний договір, – це лише коли Росія стане нормальною демократичною країною. Саме на це треба працювати...
Що ще дуже важливе для України? Мені здається, що зараз я це просто відчуваю. Дуже важливо зберігати підтримку суспільної думки у Європі. Це дуже важливо. Скажімо, суспільну думку в Польщі Україна збереже. Суспільну думку в Балтії Україна збереже. У новій Європі Україна підтримку суспільної думки збереже. У старій Європі Іспанія – най-най проукраїнська… Треба жити так, щоб розуміти страждання інших. Що я маю на увазі? Україна страждає, її жінок ґвалтують. І це навіть, як каже нам ООН, – частина стратегії варварської війни в Україні. Отже, наприклад, українські жінки в Польщі організовуються і влаштовують одного дня великий пікет і йдуть до посольства Ірану, висловлюють солідарність з іранськими жінками. Це потрапить на перші сторінки багатьох європейських видань. Це буде демонстрація солідарності. Про це треба дуже багато думати. Україна має зберегти підтримку суспільної думки у старій Європі. Це дуже важливо. Ну, про Америку я взагалі не кажу.
– Залишилося кілька важливих тем, які я хочу з вами обговорити. Ви досить добре знаєте Олександра Лукашенка… Ви гмикнули дуже багатозначно. Його соратника, багаторічного керівника МЗС, колишнього керівника адміністрації Володимира Макея вбили. Я кажу "вбили", тому що, загалом, про це все свідчить. І стільки запитань до цієї смерті. Скажіть, будь ласка, що це була за смерть? Чому його вбили? Хто це міг зробити? І що після цього буде далі, якщо це справді вбивство? Буквально вчора-позавчора новини про Марію Колесникову з в'язниці доходили, про зовсім дивний стан її здоров'я. Молода жінка у розквіті сил, і тут якісь незрозумілі історії про те, що її забрали до лікарні, якісь термінові операції, і вона у тяжкому стані непритомна. Чи один це ланцюжок?
– Щодо Макея я нічого путнього не читав. Щодо Колесникової і стану людей, яких помістили в місця ув'язнення в Білорусі, є сьогодні, на мою думку, стаття у "Независимой газете. Европа". Це як читаєш книжку, знаєте, "ГУЛАГ" Солженіцина чи "Концентраційний табір" Прімо Леві. Що стосується самого Лукашенка... Ви кажете, я його добре знаю. Знати добре Лукашенка – це складна історія. Я думаю, що Лукашенко не керує тим, що відбувається у Білорусії зараз, – уже давно Росія керує, ФСБ там керує. Я думаю, що Лукашенко просто пішак у їхній грі. Чи можуть вони атакувати з Білорусі Україну? Можуть. Усе, що вони хочуть, з озброєнням Білорусі вони роблять. Усе, що їм треба, вони ремонтують. Усе, що їм треба, вони вивозять, привозять як хочуть. Простір повітряний – як хочуть. Якщо Макея справді вбили, думаю, коріння звідти. Уся жорстокість, яка у в'язницях проти білорусів... Чомусь я думаю, що самі білоруси на таку жорстокість були б не здатні. Я так думаю, але, з іншого боку, я дивлюся, що відбувається із Саакашвілі. Я ніколи в житті не думав, що грузини можуть таке зробити. Але що стосується Лукашенка, мені здається, він зараз ніхто і звуть його ніяк.
Лукашенко – це людина, яка змінюється постійно, пристосовується до ситуації, мімікрує. Але зараз, після всіх протестів і після збереження його при владі та після передання йому таких грошей, щоб він і надалі існував, – він ніхто. Чи підуть війська з Білорусі знову в Україну – це не він вирішуватиме.
– Савіку, доброго потроху. Сьогодні будемо завершувати. Я обіцяла, що наприкінці я поставлю вам запитання про те, що ви радите нашим глядачам почитати чи подивитися з актуального. Усі обговорюють серіал "Венсдей". Чи бачили ви його?
– Я ще не дивився.
– Це продовження "Сімейки Адамс".
– Я зараз читаю книжки. У мене тут ціла історія Європи. Від Середньовіччя, Римської імперії, Стародавньої Греції – і до Ренесансу. Із корисного можу порекомендувати фільм "Токійський процес". Ви здобудете багато інформації, про яку навіть не думали.
– Дякую. Якщо у мене народиться...
– "Якщо у мене народиться син, я його назву Савіком" (сміється).
– (Сміється).
– Я вам зараз розповім історію, яка стосується кіно. Я ніяк не міг добитися від своєї матері, чому я Савік... Коли я народився, мене назвали Шевеліс. Як я перетворився на Савікаса, а потім на Савіка, я не знаю. Отже, дивлюся я нещодавно серіал "Фронтір". Це північ провінції Квебек. Там відбувається сцена: головний герой з'являється в якійсь юрті ескімоса, вони виходять, ескімос дає йому довгу палицю з наконечником, і головний герой дивиться на наконечник, показує і каже: "А в тебе немає чогось гострішого?" Той, не розуміючи спочатку, потім каже: "Савік?!" – "Так! Ніж, савік".
– (Сміється).
– Ця мова ескімосів – попередниця гренландської. Цією мовою "савік" означає "ніж". Зараз я знаю, що моє ім'я означає. Серіал "Фронтір", другий сезон, перша серія, 24-та хвилина. Якщо ви мені не вірите.
– Яка пам'ять приголомшлива...
– А, пам'ять...
– І у 70 років у вашого сина буде така сама фантастична пам'ять, якщо він буде Савіком.
– Так.
– Керя Цагатанець вирішив і мені теж зробити приємне – і написав: "Якщо в мене буде дочка, я її назву Олеся". Щиро дякую.
– Олеся – це прекрасне ім'я, зі зрозумілим значенням. Це вам не Савік.
– Ну я знаю, чому мене назвали Олеся. Бо коли я народилася, була популярною пісня "Сябрів" "Алеся, Алеся... Так птицы кричат в поднебесье". Дуже гарна насправді пісня.
– Так.
– Отже, брат моєї мами сказав: "Така пісня... Дочка в тебе має бути тільки Олесею". І так вийшло, що сім'я його послухала. Друзі, що я хочу сказати? Дуже гарний ефір, дуже цікавий. Але із Савіком завжди цікаво. Ми читали коментар користувача Лестница Стремянка, коли він зробив комплімент Савіку, зараз він запитав у Савіка: "Що сьогодні мають робити росіяни для того, щоб Україна перемогла якнайшвидше"? Савік на це запитання обов'язково відповість наступної п'ятниці. У Савіка буде час для того, щоб подумати, як правильно відповісти.
– (Сміється). Добре, наступного разу.
– І на це запитання, і наступну пораду щодо фільму та книжки ви нам щось цікаве приготуєте.
– Обов'язково.
– Ну й найголовніше: ми будемо обговорювати важливі події, які відбудуться. Підписуйтеся на наші YouTube-канали і чекайте на нас із Савіком наступної п'ятниці. Усе буде добре, Україна переможе. Так, Савіку?
– Обов'язково. Іншого не дано.
– Іншого не дано. Слава Україні.
– Героям слава. Дякую вам усім. Я всіх обіймаю міцно, щиро. Із болем, маю сказати, і співчуттям.
– Дякую.