УПЦ Московського патріархату заявила про “церковне рейдерство“. Що збирається ухвалити Рада і до чого це може привести?
У четвер, 18 травня, Верховна Рада повинна розглянути два законопроекти, які можуть вплинути на діяльність Української православної церкви Московського патріархату. Законодавці хочуть наділити "особливим статусом" релігійні організації, "керівні органи яких перебувають у країні, визнаній Верховною Радою державою-агресором". "ГОРДОН" розбирався, що це може означати на практиці.
Проект закону №4128 внесли на розгляд парламенту у лютому 2016 року Віктор Єленський, Світлана Войцеховська ("Народний фронт"), Ірина Подоляк ("Самопоміч"), позафракційний Сергій Тарута, Андрій Лозовой ("Радикальна партія"), Павло Кишкар і Артур Герасимов (Блок Петра Порошенка). Автори пропонують змінити дві статті закону "Про свободу совісті та релігійні організації" в частині зміни підпорядкування. Зараз у законі ідеться, що держава "визнає право релігійних організацій" підкорятися будь-яким органам управління в Україні і за її межами. Якщо законопроект ухвалять, статтю доповнять вимогою вносити зміни в статут організації у разі зміни підпорядкування. Водночас потрібно буде отримати згоду на зміну статуту на зборах релігійної громади.
Також автори пропонують поміняти саме визначення релігійної громади. Якщо зараз це – "організація віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання (...), які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб", то в законопроекті наголошено, що належність людини до такої громади повинна підтверджуватися "її участю в релігійному житті конкретної громади".
На підтримку цього документу торік виступала Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП). Архієпископ Євстратій Зоря говорив, що з 2014-го до 2016 року понад 39 парафій Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) перейшли під юрисдикцію УПЦ КП. Зоря зазначав, що для юридичного врегулювання такого переходу потрібно ухвалити законопроект №4128.
В УПЦ МП цю норму назвали "церковним рейдерством".
Законопроект №4511 "Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в країні, яка визнана Верховною Радою державою-агресором" – на розгляді парламенту з квітня 2016 року. Під документом підписалися 13 нардепів з фракцій "Народного фронту", Блоку Порошенка, "Самопомочі", а також позафракційні депутати. У жовтні минулого року проект закону ухвалив профільний комітет, у лютому 2017-го документ внесли до порядку денного сесії.
У законопроекті всього сім статей (повний текст доступний за посиланням). Суть документа – посилення контролю за діяльністю релігійних організацій, якими керують з держави-агресора. Оскільки країною-агресором визнана поки тільки Російська Федерація, ідеться насамперед про УПЦ МП, яка підпорядковується главі Російської православної церкви (РПЦ).
За задумом авторів законопроекту, УПЦ МП (та інші релігійні організації, якими керуюють із РФ) має підписати з Україною договір про отримання "особливого статусу" і перереєструвати свої статутні документи у шестимісячний термін (три місяці є у церкви, щоб подати документи, ще три місяці у держоргану, який проводитиме реєстрацію).
У договорі між церквою і державою повинні бути прописані зобов'язання "поважати суверенітет, територіальну цілісність і закони України, а також поважати інші релігійні організації, що діють на території України" (це, найімовірніше, теж не сподобається УПЦ МП, яка вважає Українську православну церкву Київського патріархату розкольницькою). Держава зі свого боку гарантує право на "безперешкодну діяльність" таким організаціям "у межах чинного законодавства".
Крім того, церква з "особливим статусом" повинна погоджувати кандидатури центрального і регіонального керівництва з "центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику у сфері релігії" (чітко цієї процедури не прописано, але, схоже, що глав УПЦ МП і керівників єпархій повинні призначати як іноземних послів: озвучують кандидатуру, і якщо Київ згоден, дипломат може розпочинати роботу), а також погоджувати з органами, які реєстрували статут, візити іноземних релігійних діячів.
Також у законопроекті передбачено відповідальність для таких церков за порушення українського законодавства: заборону на діяльність в Україні.
Прес-служба УПЦ МП називає ці законопроекти "антирелігійними". У день голосування представники Московського патріархату мають намір провести під Радою молебень, щоб "зупинити закон про церковне рейдерство". В УПЦ також заявили, що проти ухвалення документів виступила уповноважений ВР із прав людини. Із критикою законопроектів виступали також екс-регіонали (наприклад, Опозиційний блок та "Відродження") і глава РПЦ Кирило.
Один з авторів проекту №4511 нардеп Дмитро Тимчук підкреслив, що "крім лише однієї церкви в особі УПЦ МП, ніхто в Україні особливо цим законопроектом не засмутився".
"Створеним ажіотажем УПЦ МП сама підтвердила своє усвідомлення, що Росія – агресор, адже в законопроекті немає жодної згадки ні про УПЦ МП, ні про іншу церкву – ідеться про "віртуальні" релігійні структури, якими керують з держави-агресора. Так що вітаємо з прозрінням, панове релігійні діячі на ставці ФСБ. На злодієві шапка горить", – написав Тимчук у Facebook.
Розкритикували законопроект і в Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради. У висновку (.doc) управління підкреслено, що надання "особливого статусу" деяким із релігійних організацій може розцінюватися як утручання держави у справи церкви, що заборонено Конституцією, а також суперечить закону "Про свободу совісті та релігійні організації".
Зобов'язання церкви з "особливим статусом" "поважати суверенітет і територіальну цілісність", яке автори документа пропонують прописувати в договорі, науково-експертне управління назвало "надто декларативним" і засумнівалося в його доцільності, тому що в Кримінальному кодексі вже передбачено покарання за посягання на незалежність і територіальну цілісність України.
За підсумками розгляду в першому читанні науково-експертне управління парламенту рекомендувало відхилити обидва законопроекти. Проте профільний комітет Ради, розглянувши ці та інші зауваження, рекомендував депутатам ухвалити проекти у першому читанні і відіслати їх на доопрацювання.