За наслідки війни Трампа з Іраном доведеться відповідати Європі – ЗМІ
Війна США й Ізраїлю з Іраном і перекриття Ормузької протоки стали подвійною проблемою для Європи: вона на порозі енергетичної кризи й водночас зазнає атаки Вашингтона за небажання вступати в конфлікт. Видання "ГОРДОН" зібрало основні оцінки і прогнози західних ЗМІ щодо розвитку ситуації.
За останній тиждень риторика президента США Дональда Трампа стосовно Європи, а також НАТО й ситуації навколо Ормузької протоки різко загострилася. Основним елементом стала спроба Вашингтона змусити європейських союзників доєднатися до операції з розблокування судноплавства. Трамп навіть погрожував зупинити постачання зброї Україні, якщо європейські країни не підтримають морської місії.
За даними джерел, Трамп зіткнувся з відмовою: європейські столиці вказали, що не вважають себе зобов'язаними брати участь в операції, "оскільки не вони почали цю війну". Реакція Білого дому була вкрай жорсткою: американський президент, за словами співрозмовників, намагався тиснути на союзників через український трек, погрожуючи переглянути участь США в механізмі закупівлі озброєнь.
Трамп також заявив про провал НАТО і пригрозив переглянути участь США в Альянсі, звинувативши союзників у несправедливому розподілі оборонних видатків і фактичному "відвертанні" від США. Америка фактично вимагала, щоб країни, які залежать від нафти з регіону, самі гарантували безпеку судноплавства, оскільки саме вони зацікавлені у функціонуванні Ормузької протоки.
У Європі викликали тривогу плани Трампа створити механізм монетизації транзиту. Зокрема, повідомляли про ідею "спільного підприємства" США з Іраном і Оманом для стягування плати за прохід суден через протоку. Це означало б радикальну зміну режиму судноплавства: раніше вільний маршрут міг стати платним, і витрати лягли б, зокрема, на європейські компанії. Тегеран уже почав стягувати плату за "безпечний транзит", і окремі оператори танкерів погоджувалися платити мільйони доларів.
Європейські дипломати вважають, що після завершення активної фази конфлікту саме їм "доведеться гарантувати безпеку судноплавства і стабілізувати ситуацію", водночас США можуть швидко скоротити участь, пише Politicо.
За даними видання, у Євросоюзі обговорюють сценарій, за якого Вашингтон обмежиться короткостроковою операцією, а завдання патрулювання, супроводу суден і запобігання новим інцидентам перейдуть до європейських військово-морських сил, незважаючи на обмежені ресурси й потребу координації між країнами союзу.
Фактичне обмеження судноплавства зберігається навіть після оголошеного перемир'я: протока залишається де-факто закритою, а сотні суден очікують на прохід, пише The Guardian. За даними видання, Іран розглядає протоку як інструмент тиску, включно з імовірними платежами за транзит, що вже призвело до зростання цін на нафту й посилення волатильності ринків.
Схожі побоювання висловлює Financial Times: європейські чиновники, на яких посилається газета, вказують на ризик того, що Вашингтон перекладе довгострокову відповідальність за безпеку морських шляхів на союзників, особливо якщо Америка подасть операцію як успішну. Видання зазначає, що захист основних торговельних маршрутів потребує постійної військової присутності та значних витрат, а всередині ЄС немає єдиної позиції щодо масштабів імовірної участі.
Будь-які перебої в Ормузькій протоці безпосередньо позначаються на глобальній економіці, наголошують в аналізі The New York Times. Цим маршрутом проходить значна частина світового нафтового експорту, і навіть короткочасні загрози вже спричиняють зростання цін на нафту й посилюють волатильність ринків, а тривале обмеження судноплавства може призвести до ланцюгової реакції – від подорожчання енергоносіїв до тиску на економіки країн-імпортерів.
Reuters наводить слова європейських чиновників, які попереджають: у разі скорочення американської участі фінансовий і військовий тягар забезпечення стабільності може лягти на європейські країни, і йдеться не лише про військову присутність, а й про супутні витрати, як-от логістика, розвідка й дипломатичні зусилля, потрібні для запобігання подальшій ескалації.
Контекст:
На тлі війни США й Ізраїлю з Іраном із 1 березня практично зупинилося судноплавство через Ормузьку протоку – один із найважливіших маршрутів світової торгівлі нафтою, яким щодня проходять мільйони барелів сирої нафти й нафтопродуктів із країн Близького Сходу до Азії, Європи і США. Ціни на нафту різко почали зростати.
В інтерв'ю Financial Times, опублікованому 15 березня, глава Білого дому заявив, що надіслав європейським країнам жорсткий сигнал із закликом приєднатися до його військових зусиль проти Ірану. Він сказав, що НАТО очікує "дуже погане" майбутнє, якщо союзники США не допоможуть розблокувати протоку.
Більше ніж за два тижні, 2 квітня, Euronews повідомив, що понад 40 країн оголосили про створення коаліції для гарантування вільного й безпечного проходу через Ормузьку протоку.
8 квітня генеральний секретар Альянсу Марк Рютте після зустрічі з американським лідером зазначив, що Трамп, очевидно, "розчарований" багатьма союзниками по НАТО через недостатню, на його думку, підтримку США й Ізраїлю у війні проти Ірану.