У Києві на акції на підтримку білоруських політв'язнів сталися сутички, застосовували газові балончики
9 серпня, 01.02
Акцію організували громадська організація "Центр громадянських свобод", міжнародна правозахисна ініціатива #BelarusWatch і проєкт підтримки політв'язнів у Білорусі Politzek.me.
"Рівно рік минув із того часу, як тисячі білорусів вийшли на вулиці міст, мирно протестуючи проти сфальсифікованих результатів президентських виборів. У цей день вони зробили вибір і вирішили боротися за майбутнє країни, в якій вони хочуть жити", – зазначили організатори.
Кілька сотень людей пройшли маршем від посольства Республіки Білорусь до Майдану Незалежності, скандуючи "Жыве Беларусь". Учасники заходу вшанували пам'ять голови громадської організації "Білоруський дім в Україні" Віталія Шишова, якого знайшли повішеним. Вони також зупинилися біля пам'ятників убитому журналісту Павлу Шеремету та загиблому на Майдані Михайлу Жизневському і вшанували їхню пам'ять хвилиною мовчання.
Під час акції збирали листівки на підтримку політв'язнів Білорусі, зокрема, журналіста Андрія Александрова.
Просто неба показали фільм про репресії в Білорусі. Кадри з фотографіями та іменами сотень ув'язнених за політичну позицію білорусів спроєктували на будівлю на Майдані.
Під час ходу з'явилася група націоналістів, пише hromadske. Деякі з них – представники "Нацкорпусу", але вони стверджують, що беруть участь в акції не від організації.
Також на марш прийшли представники анархістської групи "Прамень". Побачивши їх, націоналісти заявили, що перед маршем було погоджено використання української та біло-червоно-білої символіки, але не політичної, і спробували знищити банер анархістів, на якому, крім гасла "Беларусь в оковах, а ключ у нас", було написано назву організації. Між сторонами сталися сутички, обидві застосовували газові балончики.
Представник "Білоруського дому в Україні" Євген Городнічук заявив, що так вирішувати питання було "негарно", але сторони поговорили і "все зрозуміли". Інший співробітник БДУ Юрій Щучко сказав, що не розцінює сутички як провокації. "Ліві з правими не поділили знову щось. Як завжди", – прокоментував він.
Контекст
- 9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла кандидатка від опозиції Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
- Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня в країні затримано понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
- 23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
- 2021 року масові вуличні протести в Білорусі припинили, проте цього літа ситуація в Білорусі загострилася. На початку липня КДБ країни оголосив операцію із зачищення від "радикалів". Після цього обшуки провели у десятка правозахисних організацій ( серед них і центр "Весна"), які допомагали постраждалим від переслідування влади за участь у мітингах. Силовики масово проводили обшуки й затримували журналістів опозиційних видань – "Наша Ніва", заблокованого ще у травні TUT.BY, TAM.BY, "Белсат", "БелТА", Tribuna, "Наша гiстория" та інших. Міністерство юстиції Білорусі подало до Верховного суду позовну заяву про ліквідацію Білоруської асоціації журналістів.