Боррель розповів, коли ЄС може зняти санкції з Білорусі

Світ

Євросоюз зможе зняти санкції з Білорусі тільки тоді, коли влада країни буде дотримуватися демократії і верховенства права та припинить репресії. Про це йдеться в заяві верховного представника Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля, опублікованій 8 серпня.

9 серпня – річниця президентських виборів у Білорусі. Боррель заявив, що тоді "надії народу Білорусі на обрання законного лідера країни було жорстоко зруйновано".

"Відтоді народ Білорусі постійно і мужньо бореться за повагу до прав людини та основних свобод. Вони закликали до нових, демократичних виборів. Вони мирно протестували перед обличчям ігнорування режимом [самопроголошеного президента Білорусі Олександра] Лукашенка верховенства закону і міжнародних зобов'язань Білорусі та зобов'язань у сфері прав людини", – заявив Боррель.

За його словами, заклики білоруського народу залишилися без відповіді і режим Лукашенка "розправився із власним суспільством, послідовно поглиблюючи розкол із білоруським народом".

Глава європейської дипломатії також згадав про примусове приземлення літака Ryanair, після якого затримали опозиційного журналіста Романа Протасевича і його дівчину Софію Сапегу, котрі ним летіли.

"Разом із партнерами-однодумцями ЄС відкрито та одностайно закликає режим Лукашенка покласти край його репресивним практикам. Відповідно до своїх поступових підходів, ЄС готовий розглянути подальші заходи з огляду на обурливе ігнорування режимом міжнародних зобов'язань. Єдиний спосіб покласти край політичній кризі – це всебічний національний діалог. Скасування санкцій ЄС буде можливим тільки тоді, коли влада Білорусі повністю дотримуватиметься принципів демократії і верховенства закону, поважатиме зобов'язання у сфері прав людини та припинить усі репресії. Режим має звільнити і беззастережно реабілітувати понад 600 політв'язнів і взяти участь у серйозному та інклюзивному політичному процесі, якому можна довіряти і результатом якого стануть вільні та справедливі вибори під наглядом БДІПЛ/ОБСЄ", – ідеться в заяві.

Боррель заявив: щойно Білорусь ступить на шлях демократичного переходу, ЄС зобов'язується допомогти країні стабілізувати її економіку, реформувати інститути, щоб зробити їх більш стійкими і демократичними, створити нові робочі місця і підвищити рівень життя людей, зокрема за допомогою комплексного плану економічної підтримки до €3 млрд.

"ЄС, як і раніше, єдиний у подальшій підтримці народу Білорусі, зокрема через надання екстреної допомоги жертвам гноблення, а також незалежних ЗМІ і гуманітарної допомоги цивільному населенню. ЄС також і далі підтримуватиме міжнародні ініціативи щодо притягнення всіх винних до відповідальності, зокрема через Управління верховного комісара ООН із прав людини та Міжнародну платформу підзвітності для Білорусі. ЄС і далі підтримуватиме демократичну, незалежну, суверенну, успішну і стабільну Білорусь. Голосів і волі народу Білорусі не буде придушено", – заявив він.

Контекст

9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла кандидатка від опозиції Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
У 2021 році масові вуличні протести в Білорусі припинилися.
Євросоюз у жовтні 2020 року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів у Білорусі. До цих санкцій приєдналася й Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів і розгін демонстрацій ввів мінфін США.
У листопаді ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників.
У грудні ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб і семи організацій.
16 червня 2021 року стало відомо, що посли країн Європейського союзу затвердили введення санкцій проти осіб та організацій, причетних до примусового приземлення літака Ryanair у Мінську, після якого спецслужби Білорусі затримали опозиційного журналіста Романа Протасевича і його дівчину Софію Сапегу.
21 червня Євросоюз ухвалив рішення про заморожування активів і заборону на видавання віз щодо 78 фізичних та восьми юридичних осіб із Білорусі. Серед них – бізнесмени, члени сім'ї Лукашенка, ректори, прокурори, судді, поліцейські і високопоставлені військовослужбовці.
24 червня ЄС ввів економічні санкції проти Білорусі. До них входить заборона на постачання обладнання, технологій та програмного забезпечення для моніторингу і перехоплення телефонних розмов та ідентифікації користувачів в інтернеті; заборона постачання товарів подвійного призначення і технологій для використання із військовою метою; обмеження торгівлі нафтопродуктами, продуктами із вмістом калію і тютюновою продукцією; обмеження доступу до фінансових ринків ЄС; заборона на послуги страхування для білоруського уряду і державних органів країни тощо.