Гроші

У Білорусі війська ППО перекинули для захисту нафтопереробного заводу – "Беларускі Гаюн" 

15 квітня 2024, 20.01
У район Мозиря перекинули два полки ППО, зазначає "Беларускі Гаюн" Фото: ЕРА

У Білорусі передислоковують засоби протиповітряної оборони для захисту нафтопереробного заводу (НПЗ) у Мозирі, проінформувала 15 квітня у Telegram моніторингова група "Беларускі Гаюн", яка відстежує військову активність у країні.

За даними спільноти, переміщення військової техніки білоруських озброєних фіксують із 9 квітня. Зокрема, підрозділи військ ППО перекинуто в Єльський район Гомельської області.

"Беларускі Гаюн" пише, що передислоковано підрозділи 1146-го зенітного ракетного полку, що охороняє Білоруську АЕС, на озброєнні якого п'ять батарей ЗРК "Тор-М2К", і 147-го зенітного ракетного полку, озброєного ЗРК "Оса-АКМ".

"Загалом у Єльський район могли перекинути дві батареї (по одній від кожного полку). Що ж змусило білоруських військових послабити охорону такого стратегічного об'єкта, як АЕС? Військових розмістили як у самому Єльську, так і на околицях населеного пункту Половки. [...] Село розташоване приблизно за 3 км від Мозирського нафтопереробного заводу. На тлі атак на російські НПЗ, які успішно реалізує Україна, зростає загроза і для НПЗ, розташованих у Білорусі", – ідеться в пості.

Моніторингова група вважає, що підрозділи ППО було перекинуто в Єльський район для прикриття Мозирського НПЗ від ударів безпілотників.

"НПЗ може прикрити і дивізіон ЗРК С-400 ЗС РФ, розташований на аеродромі Боков (Мозир). А навесні минулого року повідомляли, що завод планує придбати "систему спостереження за безпілотниками". За нашою інформацією, підрозділи 1146-го зенітного ракетного полку можуть перебувати в Єльському районі до кінця 2024 року", – пише "Беларускі Гаюн".

Контекст

  • Україна атакує об'єкти на території країни-агресора Росії (зокрема нафтопереробні заводи) з використанням вітчизняних безпілотних систем. Із початку року Україна посилила атаки на нафтогазові об'єкти на території Росії – НПЗ, нафтобази й газові термінали. Атаки зафіксували у багатьох регіонах. Відповідальність за частину інцидентів неофіційно взяли СБУ і військова розвідка України.
  • Через атаки, як зазначало The Moscow Times, у Росії експорт бензину впав на 37%, дизельного пального – на 23%. Російська влада заявила, що проблем із постачанням внутрішнього ринку немає, але з 1 березня експорт бензину заборонили на пів року.
  • 12–16 березня безпілотники атакували російські нафтопереробні підприємства у кількох областях, пошкоджені об'єкти становлять приблизно 12% потужностей РФ із перероблення нафти, писало Bloomberg.
  • 22 березня Financial Times із посиланням на три джерела написало, що США закликали Україну припинити атаки на російську енергетичну інфраструктуру, попередивши, що це може призвести до зростання світових цін на нафту і спровокувати заходи у відповідь. Зазначено, що неодноразові попередження з Вашингтона адресували чиновникам СБУ та ГУР Міноборони України. В Офісі президента України назвали матеріал FT фіктивною інформацією.
  • В уряді України російські НПЗ назвали абсолютно законними цілями. Україна діє "відповідно до найкращих натовських стандартів", підкреслили в Кабміні. Після цього атаки на російські НПЗ тривали.
  • 27 березня агентство Reuters повідомило з посиланням на джерела, що внаслідок дефіциту бензину після обстрілів російських НПЗ Москва просила Мінськ про постачання в РФ білоруського бензину.

СВІЖІ НОВИНИ

Більше новин