У Білорусі війська ППО перекинули для захисту нафтопереробного заводу

Гроші

У Білорусі передислоковують засоби протиповітряної оборони для захисту нафтопереробного заводу (НПЗ) у Мозирі, проінформувала 15 квітня у Telegram моніторингова група "Беларускі Гаюн", яка відстежує військову активність у країні.

За даними спільноти, переміщення військової техніки білоруських озброєних фіксують із 9 квітня. Зокрема, підрозділи військ ППО перекинуто в Єльський район Гомельської області.

"Беларускі Гаюн" пише, що передислоковано підрозділи 1146-го зенітного ракетного полку, що охороняє Білоруську АЕС, на озброєнні якого п'ять батарей ЗРК "Тор-М2К", і 147-го зенітного ракетного полку, озброєного ЗРК "Оса-АКМ".

"Загалом у Єльський район могли перекинути дві батареї (по одній від кожного полку). Що ж змусило білоруських військових послабити охорону такого стратегічного об'єкта, як АЕС? Військових розмістили як у самому Єльську, так і на околицях населеного пункту Половки. [...] Село розташоване приблизно за 3 км від Мозирського нафтопереробного заводу. На тлі атак на російські НПЗ, які успішно реалізує Україна, зростає загроза і для НПЗ, розташованих у Білорусі", – ідеться в пості.

Моніторингова група вважає, що підрозділи ППО було перекинуто в Єльський район для прикриття Мозирського НПЗ від ударів безпілотників.

"НПЗ може прикрити і дивізіон ЗРК С-400 ЗС РФ, розташований на аеродромі Боков (Мозир). А навесні минулого року повідомляли, що завод планує придбати "систему спостереження за безпілотниками". За нашою інформацією, підрозділи 1146-го зенітного ракетного полку можуть перебувати в Єльському районі до кінця 2024 року", – пише "Беларускі Гаюн".

Контекст

Україна атакує об'єкти на території країни-агресора Росії (зокрема нафтопереробні заводи) з використанням вітчизняних безпілотних систем. Із початку року Україна посилила атаки на нафтогазові об'єкти на території Росії – НПЗ, нафтобази й газові термінали. Атаки зафіксували у багатьох регіонах. Відповідальність за частину інцидентів неофіційно взяли СБУ і військова розвідка України.
Через атаки, як зазначало The Moscow Times, у Росії експорт бензину впав на 37%, дизельного пального – на 23%. Російська влада заявила, що проблем із постачанням внутрішнього ринку немає, але з 1 березня експорт бензину заборонили на пів року.
12–16 березня безпілотники атакували російські нафтопереробні підприємства у кількох областях, пошкоджені об'єкти становлять приблизно 12% потужностей РФ із перероблення нафти, писало Bloomberg.
22 березня Financial Times із посиланням на три джерела написало, що США закликали Україну припинити атаки на російську енергетичну інфраструктуру, попередивши, що це може призвести до зростання світових цін на нафту і спровокувати заходи у відповідь. Зазначено, що неодноразові попередження з Вашингтона адресували чиновникам СБУ та ГУР Міноборони України. В Офісі президента України назвали матеріал FT фіктивною інформацією.
В уряді України російські НПЗ назвали абсолютно законними цілями. Україна діє "відповідно до найкращих натовських стандартів", підкреслили в Кабміні. Після цього атаки на російські НПЗ тривали.
27 березня агентство Reuters повідомило з посиланням на джерела, що внаслідок дефіциту бензину після обстрілів російських НПЗ Москва просила Мінськ про постачання в РФ білоруського бензину.