+4 Київ
Ведуча зазначила, що Білому дому не подобаються українські атаки на російські НПЗ. Вона запитала Кулебу, чи є якісь непублічні вимоги до України.
Кулеба у відповідь сказав, що ракетно-дронову війну розв'язала країна-агресор РФ, а Україна може захистити свою енергосистему від знищення лише в один спосіб – за допомогою систем ППО.
Глава МЗС розповів, що послухав "великого друга України" главу Пентагону Ллойда Остіна, який заявив, що українські атаки на російські НПЗ ризикують вплинути на світові енергетичні ринки, і закликав Київ натомість зосередитися на військових цілях (на слова Остіна вже відреагував сенатор-республіканець Том Коттон, висловивши думку, що адміністрація президента Джо Байдена не хоче, щоб ціни на бензин зростали в рік виборів у США).
Кулеба, коментуючи висловлювання міністра оборони США щодо атак на російські НПЗ, наголосив, що "не бачить причинно-наслідкового зв'язку".
"Коли у РФ вибухає нафтопереробний завод, то ми бачимо появу проблем на російському енергетичному ринку. Але щось я не бачу проблем на світовому, – зазначив глава МЗС України. – А в нас через відсутність батарей Patriot зростає кількість загиблих, мирних громадян. Це нікого не хвилює? Через удари по нашій енергетичній системі, через відсутність батарей Patriot зростає кількість людей, які живуть без світла".
За словами Кулеби, "треба мислити своїми інтересами".
"Якщо партнери кажуть: ми вам даємо завтра сім батарей Patriot, а в нас до вас прохання – можна не робити ось цього, цього й цього, тоді є предмет розмови. А якщо в тебе немає цих батарей, немає пакету допомоги і при цьому тебе щось просять не робити – тоді немає предмета, тоді про що говорити? Тоді кожен виживає, як може", – резюмував глава українського МЗС.
Президент України Володимир Зеленський повідомив в інтерв'ю наприкінці березня, що американські системи Patriot, які стоять на озброєнні сил оборони, "прийшли не зі США".
20 жовтня 2023 року Байден подав запит до Конгресу на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд, яке, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет). Але законопроєкту з допомогою Києву досі не ухвалено.
