Січневі показники економіки Росії, яка вторглася в Україну, не свідчать про колапс бюджетної системи РФ, але тенденція залишається негативною. Про це йдеться в аналітичному звіті Українського інституту майбутнього (УІМ), який опублікували 10 лютого.
"Витрати бюджету в січні зросли на 59%, або на 1153 трлн руб. (приблизно 579 млрд грн. – "ГОРДОН") порівняно із січнем минулого року. Дефіцит становив 1,76 трлн руб. проти профіциту 0,125 трлн руб. у січні 2022 року. Що із цього випливає? Робити висновки й оцінки, тільки виходячи з даних одного місяця, некоректно, як, власне, і говорити про якийсь колапс бюджетної системи РФ, що насувається. З упевненістю можна стверджувати одне: тенденція для Росії залишається негативною", – зазначили в УІМ.
Українські аналітики зазначили, що у 2022 році (коли у лютому повномасштабно вторглася в Україну) "Росія стала бенефіціаром енергетичної кризи та високих цін на енергоресурси, але основні вигоди були отримані в першому півріччі 2022 року, тоді мінфіну вдалося отримати профіцит бюджету 1,5 трлн руб. та сформувати подушку безпеки".
"У другому півріччі дефіцит бюджету вже становив 4,8 трлн руб. У грудні 2022 року, коли почали діяти санкції на нафту, доходи бюджету від нафти впали на третину. Витрати у грудні зросли більше ніж на 2 трлн руб. понад заплановані", – пояснив УІМ.
Інститут прогнозує, що на бюджет Росії у 2023 році вплинуть, зокрема, такі чинники:
- нижчі ціни на нафту, ніж передбачено бюджетом;
- можливе зростання військових витрат ("за фактом зараз триває війна на виснаження");
- слабше економічне зростання, ніж закладено в бюджеті.
"З урахуванням [...] факторів, і особливо фактора цін на нафту, можна припускати, що дефіцит бюджету у 2023 році може піднятися до 5–6 трлн руб., що буде еквівалентно 3–4% ВВП", – припускають в УІМ.
Аналітики зазначили, що ситуація з економікою може змусити Росію увімкнути "друкарський верстат" для емісії грошей і це позначиться на рівні інфляції, "яка з'їдатиме доходи, заощадження (а отже, й джерело для інвестицій) і зрештою призведе до ще більшого збідніння населення".
"Найімовірніше, що Центробанк Росії чинитиме опір зайвій емісії, розуміючи серйозність усіх ризиків, але багато рішень у РФ приймаються в адміністративному порядку, тому такий сценарій разом із помірною девальвацією рубля здається нам найімовірнішим", – наголосили автори дослідження.
Контекст
- Останній на цей момент дев'ятий пакет санкцій проти Росії через її повномасштабне військове вторгнення в Україну Єврокомісія оприлюднила 7 грудня 2022 року, Рада ЄС остаточно затвердила його 16 грудня.
- Президент України Володимир Зеленський очікує, що новий пакет санкцій Європейського союзу буде ефективнішим, ніж попередні. Водночас 23 січня 2023 року польське агентство PAP із посиланням на представника Польщі в ЄС Анджея Садося повідомило, що в Єврокомісії загальмувала робота над 10-м пакетом санкцій проти Росії та ще одним – проти Білорусі.
- 3 лютого глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що 10-й пакет санкцій проти Росії Євросоюз має намір затвердити до 24 лютого. За її словами, обсяг обмежень – €10 млрд.
- За інформацією глобальної бази даних щодо відстеження санкцій Castellum, із кінця лютого 2022 року на РФ було накладено понад 10,9 тис. обмежень. Загалом із 2014 року, коли РФ окупувала Крим і частину території Донбасу, – понад 13 тис. Росія – найбільш підсанкційна країна у світі, вона випередила Іран, Сирію та Північну Корею.