У процесі визначення колегії суддів для розгляду справи "Роттердам плюс" було штучно зменшено кількість суддів – ЗМІ
21 листопада 2023, 18.24
Для розгляду справи "Роттердам плюс" не було забезпечено принципу випадковості та було штучно зменшено кількість суддів, пише у статті видання "Закон і Бізнес" автор Орест Гамський.
Журналіст зазначив, що лише троє суддів брали участь у розподілі справи "Роттердам плюс" – Дмитро Михайленко, Микола Глотов та Даниїла Чорненька, і саме їх і було обрано до складу колегії. Це відбулося через видалення більшості суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з авторозподілу.
"Чи був дотриманий у цьому випадку принцип випадковості? Чи забезпечив суд альтернативність вибору складу суду? Ці питання лунали у судовому залі", – зазначив автор.
За його інформацією, сторона захисту наполягала на дотриманні законодавства і забезпеченні випадковості призначення суддів. Представники захисту підкреслювали, що дотримання цього принципу не можна ставити у залежність від порушення строків досудового розслідування.
"Стороною захисту зазначалося, що умови, у яких здійснювалося формування трійки суддів, коли судом не був забезпечений принцип випадковості та штучно зменшено коло суддів для авторозподілу, не є результатом заявлених захистом клопотань про відвід, а є результатом сумнівних відпусток, а також інших обставин", – написав Гамський.
Адвокати звернули особливу увагу на те, що фактично вся скарга прокурора САП складається із цитування позицій визначеної колегії суддів, водночас лише Чорненька мала відмінну від колег позицію, і саме її самовідвід підтримав прокурор.
"За підсумком судового засідання у процесі підготовки розгляду апеляційної скарги в АП ВАКС маємо самовідвід Чорненької. Тож очікується призначення нового члена колегії суддів, після чого слухання продовжаться. Сподіватимемося, що справедливим та неупередженим судом", – заявив автор статті.
Наступне засідання у справі "Роттердам плюс" призначено на 23 листопада.
Контекст
- Формула "Роттердам плюс" діяла для розрахування вартості вугілля для встановлення прогнозу вартості електроенергії винятково для промислових споживачів у період 2016–2019 років. Вона передбачала додавання вартості доправлення вугілля від хабів Амстердам – Роттердам – Антверпен для всього вугілля. Формулу скасували 1 липня 2019 року із введенням ринку електроенергії. У зв'язку із введенням формули було відкрито кримінальне провадження. Досудове розслідування тривало із 2017 року.
- Спеціалізована антикорупційна прокуратура 20 травня 2021 року вчетверте закрила справу "Роттердам плюс" через те, що в ній немає складу злочину. Перед цим Спеціалізована антикорупційна прокуратура закривала справу вже тричі. Адвокат у справі Артем Трекке заявляв, що проведено десятки експертиз, які підтвердили законність формули й не встановили шкоди від її дії.
- 21 вересня 2022 року ВАКС учетверте визнав законність і обґрунтованість закриття справи "Роттердам плюс" через те, що в ній немає складу злочину. Це рішення набуло чинності, його не можна оскаржити. Наступного дня САП відновила розслідування вп'яте. 26 жовтня НАБУ і САП повідомили, що у справі "Роттердам плюс" підозру оголосили 15 фігурантам, зокрема посадовцям НКРЕКП.
- 15 березня 2023 року НАБУ і САП передали до суду перший епізод справи "Роттердам плюс", яка стосується обвинувачення шістьох осіб у завданні споживачам електроенергії збитків на понад 19 млрд грн протягом 2016–2017 років. Прокурор також подав цивільний позов про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням державі на суму 19,357 млрд грн.
- 25 квітня Вищий антикорупційний суд почав підготовче засідання за цим обвинуваченням.
- 9 жовтня ВАКС ухвалив рішення про закриття справи "Роттердам плюс". За останні два роки це було вже п'яте рішення про закриття цієї справи.