Вплинути на президента Росії Володимира Путіна, щоб РФ припинила агресію проти України, міг би допомогти канцлер Німеччини Олаф Шольц. Про це в інтерв'ю Reuters 11 січня заявив посол України у Німеччині Андрій Мельник.
Український дипломат вважає, що "лакмусовим папірцем" для політики нового уряду ФРН стало б "особисте керівництво" канцлера у спробі посадити за стіл переговорів главу Кремля.
Мельник наголошує, що "поки що було багато діалогу з Росією", але цей діалог не мав достатньої гостроти.
Посол також заявив, що Німеччина має наполягати на "швидшому вступі" України в НАТО та Євросоюз, а також відмовитися від запуску "спірного" газопроводу "Північний потік – 2", яким Росія має намір постачати газ до Європи в обхід України.
Напередодні в інтерв'ю німецьким ЗМІ Мельник застеріг Німеччину від "політики умиротворення дедалі агресивнішої Росії" і закликав країни Заходу "ставитися до Москви як до прокаженого, як до держави-парії, що має зазнати міжнародної ізоляції".
Контекст
- Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, надані Україною.
- Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.
- Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
- У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
- США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
- 17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
- Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні та на історичну перспективу".
- На 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.