Голова Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації Юрій Щиголь заявив, що останніми роками відомство стикається з недофінансуванням, а зарплати в державних кіберфахівців не дотягують до ринкового рівня. Про це він сказав в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".
За його словами, Держспецзв'язку одержує з бюджету приблизно 4 млрд грн за потреб понад 10 млрд грн на рік.
"У 2020 році розвиток було профінансовано на 12%, цього року – на 28%. У 2019 році через кризу багато що було недофінансовано. Частина наших систем на якийсь час втратила ліцензії та "перетворилася на гарбуз", – розповів Щиголь.
За його словами, 2021 року влада вивела відомство "на мінімально необхідний рівень" фінансування, але брак коштів, як і раніше, є великою проблемою для Держспецзв'язку.
"І кіберзахист, і урядовий зв'язок – це ті сфери, про які ніхто не пам'ятає, коли все добре працює. Але щойно щось трапляється, усі про це згадують і лише тоді чують, що потрібні ще гроші і треба хоч якось дофінансувати службу", – зазначив Щиголь.
Голова відомства звернув увагу на те, що через низький рівень зарплат для кіберфахівців у відомства є проблеми з кадровим потенціалом.
"Майже 90% людей, які займаються кіберзахистом у нашій структурі, – це випускники нашого ВНЗ. Курсанти після завершення навчання мають відпрацювати в державних структурах щонайменше п'ять років. І ключова проблема – як зробити так, щоб вони залишилися після першого терміну контракту", – сказав Щиголь.
Він додав, що навіть після підвищення зарплат на 20% оклади однаково не дотягують до мінімальної зарплати в галузі.
Контекст
- 14 травня Рада національної безпеки і оборони України затвердила стратегію кібербезпеки країни на п'ять років. На засіданні РНБО також ішлося про створення кібервійськ України.
- 22 жовтня РНБО ухвалила рішення "Про концепцію реформування Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України", яке того самого дня ввів у дію своїм указом президент України Володимир Зеленський.
- Згідно з концепцією, Держспецзв'язку повністю реформують до 2025 року. Документ передбачає два етапи реформування: із січня 2022-го до грудня 2023 року та із січня 2024-го до грудня 2025 року.
- Як зазначили у пресслужбі самого Держспецзв'язку, реформа дасть можливість: підвищити ефективність відомства, осучаснити інформаційно-телекомунікаційну інфраструктуру систем управління державою, розв'язати питання соціального забезпечення особового складу Держспецзв'язку, розширити співпрацю з НАТО, ввести механізми державно-приватного партнерства у сфері кібербезпеки, розгорнути систему кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та об'єктів критичної інфраструктури, підвищити надійність та оперативність доправлення кореспонденції державних органів.