Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров звернувся до вченої ради КНУ із закликом терміново розглянути питання про позбавлення Олександра Лукашенка, який перебуває при владі в Білорусі з 1994 року, звання почесного доктора вишу. Про це він написав у Facebook.
У пості ректор звернувся до всіх представників університетської спільноти вишу і припустив, що всі, як і він, глибоко вражені та стурбовані подіями, які відбуваються в Білорусі протягом останніх місяців.
"Зокрема нещодавнім розбійним нападом на літак, який у Європі вже охрестили "актом піратства з боку білоруської влади" на чолі із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком", – зазначив ректор.
Бугров підкреслив, що вважає Лукашенка негідним почесного звання доктора КНУ, а його дії – такими, що суперечать цінностям університету.
"Саме тому я звертаюся до вченої ради КНУ із закликом терміново розглянути питання про позбавлення Лукашенка почесного статусу на своєму засіданні", – написав ректор.
У березні цього року Бугров пояснював, що Лукашенко залишається почесним доктором університету, тому що немає процедури позбавлення цього звання.
Лукашенко отримав диплом почесного доктора КНУ 5 листопада 2009 року. Диплом йому вручав ректор Леонід Губерський.
Контекст
- Після президентських виборів, які відбулися 9 серпня 2020 року, у Білорусі почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
- Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
- 23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
- 23 травня 2021 року винищувач білоруських ВПС за дорученням Лукашенка було піднято"для супроводу" літака Ryanair, який прямував з Афін до Вільнюса. Влада Білорусі стверджувала, що причиною приземлення в Мінську стало повідомлення про замінування судна(згодом вибухових речовин на борту не виявили).
- Після перевірки білоруські спецслужби зняли з рейсу і затримали опозиційного журналіста Романа Протасевича та його дівчину Софію Сапегу.
- Протасевич увечері 24 травня записав відео, у якому сказав, що перебуває в СІЗО №1 у Мінську і дає свідчення "за фактом організації масових заворушень у Мінську".
- Країни ЄС, США, Канада, Україна та інші держави засудили дії влади Білорусі і закликали негайно звільнити затриманих. Низка країн заборонила національним авіакомпаніям літати над Білоруссю, це рекомендувала і Єврорада. Окрім того, 25 травня керівництво Євросоюзу домовилося про введення додаткових санкцій проти Мінська.
- Кабінет Міністрів України сьогодні ухвалив рішення припинити авіасполучення з Білоруссю із 26 травня. МЗС Білорусі надіслало Україні ноту протесту через це "обурливе рішення".