+15 Київ
Олександр Лукашенко, який перебуває з 1994 року при владі в Білорусі, залишається почесним доктором Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка.
Про це новий ректор вишу Володимир Бугров повідомив агентству "Інтерфакс-Україна" в інтерв'ю, яке опублікували 29 березня.
"Насправді на сьогоднішній день відсутня процедура. Ми живемо у правовій державі, тому має бути механізм позбавлення таких звань. Наразі історико-меморіальна комісія надала висновок Вченій раді університету, що такого прецеденту не було в жодні роки. І на тому дискусія призупинилася, але вона не завершена. Це питання політико-правового характеру", – сказав він.
За словами ректора КНУ, він запропонує Вченій раді вишу створити комісію для розроблення "якоїсь візії щодо можливості позбавлення" звання.
"Якщо така політико-правова можливість є – це потрібно робити. Я як член Вченої ради буду голосувати за таке позбавлення. Я вважаю, що це справа честі. Але в таких питаннях завжди дуже важливо дотриматися процедури, щоб ми правильної мети досягли у правильний спосіб", – пояснив Бугров.
Почесним доктором КНУ імені Шевченка Лукашенко став у листопаді 2009 року.
Бугрова обрали ректором університету в березні 2021 року.
У Білорусі з 9 серпня 2020 року тривають акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі, Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
16 березня Лукашенко підписав указ про створення конституційної комісії, яка має розробити нову редакцію основного закону Білорусі. наприкінці лютого він говорив, що жодна його дитина не буде президентом Білорусі після нього.
