Лукашенко назвав імена двох "гідних кандидатів" у президенти Білорусі

Лукашенко назвав імена двох "гідних кандидатів" у президенти Білорусі Караєв і Каранік будуть сильними кандидатами, вважає Лукашенко
Фото: president.gov.by
Колишній міністр внутрішніх справ Юрій Караєв і губернатор Гродненської області Володимир Каранік – гідні кандидати на пост президента Білорусі, сказав Олександр Лукашенко, який вважає себе главою республіки.

Олександр Лукашенко, який вважає себе президентом Білорусі, під час робочої поїздки в Гродненську область 19 березня назвав двох гідних, на його думку, кандидатів у президенти Білорусі. Відео виступу Лукашенка опублікував Telegram-канал "Пул Первого".

"Мої діти після мене не будуть президентами. Ось у мене двоє людей моїх тут... Вони можуть брати участь у президентських виборах. Вони будуть сильними кандидатами. Один – генерал, другий – губернатор", – сказав Лукашенко, показуючи на ексглаву міністерства внутрішніх справ Юрія Караєва і губернатора Гродненської області Володимира Караніка.

"Молоді, нове покоління, тямущі, які знають ціну цій країні... Виявляється, у нас є люди гідні, які знають країну", – дав характеристику кандидатам Лукашенко.

Юрій Караєв – уродженець Орджонікідзе (нині – Владикавказ), йому 54 роки. На початку 1990-х років почав службу у МВС Білорусі. Із 2012-го до 2019 року був заступником глави МВС республіки, а в червні 2019 року став міністром внутрішніх справ.

Під час літніх протестів 2020 року Караєв віддавав накази про розгін протестувальників і погрожував їм жорсткими заходами, зазначає РБК.

У жовтні минулого року Лукашенко звільнив Караєва з посади глави МВС Білорусі і призначив його помічником глави держави – інспектором у Гродненській області.

Володимиру Караніку 48 років. У червні 2019 року він очолив МОЗ Білорусі. 22 серпня минулого року Лукашенко призначив Караніка губернатором Гродненської області, повідомляло БЕЛТА.

У Білорусі від 9 серпня 2020 року тривають акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за котрого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчили протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Деякі держави, зокрема  США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку в країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, оприлюднять у 2021 році), а вже після цього провести нові вибори.

16 березня Лукашенко підписав указ про створення конституційної комісії, яка має розробити нову редакцію основного закону Білорусі.

Наприкінці лютого Лукашенко говорив, що жодна його дитина не буде президентом Білорусі після нього.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати