У пості ректор звернувся до всіх представників університетської спільноти вишу і припустив, що всі, як і він, глибоко вражені та стурбовані подіями, які відбуваються в Білорусі протягом останніх місяців.
"Зокрема нещодавнім розбійним нападом на літак, який у Європі вже охрестили "актом піратства з боку білоруської влади" на чолі із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком", – зазначив ректор.
Бугров підкреслив, що вважає Лукашенка негідним почесного звання доктора КНУ, а його дії – такими, що суперечать цінностям університету.
"Саме тому я звертаюся до вченої ради КНУ із закликом терміново розглянути питання про позбавлення Лукашенка почесного статусу на своєму засіданні", – написав ректор.
У березні цього року Бугров пояснював, що Лукашенко залишається почесним доктором університету, тому що немає процедури позбавлення цього звання.
Лукашенко отримав диплом почесного доктора КНУ 5 листопада 2009 року. Диплом йому вручав ректор Леонід Губерський.
Контекст
Після президентських виборів, які відбулися 9 серпня 2020 року, у Білорусі почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
23 травня 2021 року винищувач білоруських ВПС за дорученням Лукашенка було піднято "для супроводу" літака Ryanair, який прямував з Афін до Вільнюса. Влада Білорусі стверджувала, що причиною приземлення в Мінську стало повідомлення про замінування судна (згодом вибухових речовин на борту не виявили).
Після перевірки білоруські спецслужби зняли з рейсу і затримали опозиційного журналіста Романа Протасевича та його дівчину Софію Сапегу.
Протасевич увечері 24 травня записав відео, у якому сказав, що перебуває в СІЗО №1 у Мінську і дає свідчення "за фактом організації масових заворушень у Мінську".
Країни ЄС, США, Канада, Україна та інші держави засудили дії влади Білорусі і закликали негайно звільнити затриманих. Низка країн заборонила національним авіакомпаніям літати над Білоруссю, це рекомендувала і Єврорада. Окрім того, 25 травня керівництво Євросоюзу домовилося про введення додаткових санкцій проти Мінська.
Кабінет Міністрів України сьогодні ухвалив рішення припинити авіасполучення з Білоруссю із 26 травня. МЗС Білорусі надіслало Україні ноту протесту через це "обурливе рішення".
+6 Київ
