Ситуація довкола України залишається напруженою, але контрольованою. Про це 9 лютого у Києві на спільному брифінгу з міністром закордонних справ, Євросоюзу та співпраці Іспанії Хосе Мануелем Альбаресом Буено заявив глава МЗС України Дмитро Кулеба.
Захід транслювали у Facebook українського зовнішньополітичного відомства.
За словами Кулеби, "важливо всім усвідомлювати, що йдеться не лише про загрози безпеці для України, а про безпеку всієї Європи".
"Без перебільшення, Росія намагається взяти реванш за програш СРСР у холодній війні. Тому сьогодні йдеться про захист усієї безпекової архітектури Європи. Від того, як велика європейська спільнота пройде цю кризу, залежатиме майбутнє безпеки Європи та кожної окремої європейської країни", – сказав Кулеба.
Він зазначив, що "єдиною дієвою стратегією подолання російської кризи безпеки є ефективне стримування Москви завдяки єдності та принциповості Європи і готовності до жорстких дій".
Контекст
- Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.
- США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
- У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.
- 28 січня президент України Володимир Зеленський наголосив, що ситуація на кордоні не напруженіша, ніж на початку 2021 року, а висловлювання західних лідерів про наближення війни шкодять українській економіці.
- Міністр оборони України Олексій Резніков наприкінці січня заявляв, що, незважаючи на значне скупчення російських військ, не створено жодного ударного угруповання, необхідного для того, щоб перейти до наступу.
- 8 лютого Резніков повідомив, що вздовж усього кордону з Україною з боку РФ, Республіки Білорусь та тимчасово окупованих територій перебуває 140 тис. військовослужбовців, включно з повітряним та морським компонентом.