У Білому домі не стали прогнозувати дії Путіна після переговорів із Макроном щодо України

Світ

Сполучені Штати підтримують дипломатичні зусилля Франції щодо ситуації навколо України, але у Вашингтоні поки що не можуть дати оцінку того, чи наблизили переговори президентів Франції та РФ Еммануеля Макрона і Володимира Путіна 7 лютого до її деескалації.

Про це на брифінгу 8 лютого повідомила прессекретарка президента США Джен Псакі. Його текстову версію опубліковано на сайті Білого дому.

Псакі запитали, чи вважають у Вашингтоні, що зустріч Макрона з Путіним наблизила до деескалації ситуації навколо України.

"Ми підтримували й підтримуємо будь-які дипломатичні зусилля. Ми досі не можемо дати жодних прогнозів того, що робитиме президент [Росії Володимир] Путін. Ми не можемо контролювати те, що Росія робитиме далі", – відповіла прессекретарка Джо Байдена.

Псакі також повідомила, що глава Білого дому планує незабаром провести переговори з Макроном.

"Ми продовжимо залишатися в дуже тісному контакті з нашими французькими колегами на багатьох рівнях. Президент говорив із президентом Макроном двічі протягом останнього тижня. Я чекаю, що він незабаром зв'яжеться з ним", – зазначила речниця глави американської держави.

За словами Псакі, США згодні з висловлюванням Макрона, що відмова НАТО від політики "відкритих дверей" була б проблемою. Штати "віддані праву суверенних держав ухвалювати власні рішення щодо своєї безпеки", додала прессекретарка Байдена.

Агентство Reuters 8 лютого повідомило, що Путін під час переговорів нібито пообіцяв Макрону не робити нових військових маневрів неподалік України. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков сказав, що не чув таких повідомлень.

7 лютого Макрон провів переговори з Путіним, які тривали понад п'ять годин. Після них президенти дали пресконференцію, де, зокрема, лідер РФ сказав, що побоюється вступу України до НАТО, і прокоментував Мінські угоди. Путін також заявив, що готовий запропонувати п'ятому президентові України, народному депутату від "Європейської солідарності" Петрові Порошенку політичний притулок у РФ.

Контекст

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США занепокоєні через переміщення російських військ на навчання до Білорусі.
28 січня президент України Володимир Зеленський наголосив, що ситуація на кордоні не напруженіша, ніж на початку 2021 року, а висловлювання західних лідерів про наближення війни шкодять українській економіці.
Міністр оборони України Олексій Резніков наприкінці січня заявляв, що, незважаючи на значне скупчення російських військ, не створено жодного ударного угруповання, необхідного для того, щоб перейти в наступ.
8 лютого Резніков повідомив, що вздовж усього кордону з Україною з боку РФ, Республіки Білорусь та тимчасово окупованих територій перебуває 140 тис. військових, включно з повітряним і морським компонентом.