"Європейські країни, зокрема Франція, вважають, що Крим є частиною України. А ми вважаємо, що це частина Російської Федерації. І якщо будуть спроби змінити цю ситуацію у воєнний спосіб, а в доктринальних документах України прописано, що Росія – противник і можливе повернення Криму у воєнний спосіб. Уявіть, що Україна – член НАТО. Ст. 5 [Вашингтонського договору] не скасовано, навпаки. Нещодавно президент США Джо Байден сказав, що ст. 5 – це імператив. Отже, буде конфронтація між Росією та НАТО", – заявив Путін.
Він сказав, що стурбованість Росії "пов'язана із загальноєвропейською безпекою".
Ст. 5 Вашингтонського договору передбачає, що у разі нападу на одного із членів Альянсу усі країни-союзники стають на його захист.
Голова комітету з міжнародних справ Сейму Литви Жигімантас Павіліоніс, який займався процесом вступу Литви до ЄС, у квітні 2021 року висловив думку, що якщо Україна вступить до НАТО, звільнення Криму та Донбасу відбудеться не за ст. 5.
"Я думаю, [неможливість використати ст. 5] буде дуже зрозуміло зумовлена як умова вашого вступу", – сказав Павіліоніс.
8 лютого президент Франції здійснить візит до Києва, де поспілкується із президентом України Володимиром Зеленським. Із двома лідерами президент Франції обговорить ситуацію навколо України.
Контекст
Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі анексії Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості".
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей. 14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України до НАТО.
17 грудня на тлі нарощування російських військ поблизу кордону України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
10-го, 12-го і 13 січня 2022 року відбувалися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками в Росії заявили, що не одержували від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація і наслідки.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна і 30 країн – членів Альянсу, та наголосив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
У Білому домі повідомили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.
26 січня США та НАТО передали письмову відповідь РФ на її вимоги щодо "гарантій безпеки". За словами глави МЗС Росії Сергія Лаврова, у відповіді США немає "позитивної" для РФ реакції щодо подальшого розширення НАТО на схід.
2 лютого текст відповіді США та НАТО опублікувало іспанське видання El País. Штати та Альянс повторили РФ свою позицію про відданість політиці відкритих дверей у НАТО.
+1 Київ
