Столтенберг назвав три напрями, за якими НАТО може взаємодіяти з Росією

Світ

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг назвав три напрями, за якими Альянс може взаємодіяти з Росією. Про це він повідомив 26 січня на брифінгу, який транслювали на сайті організації.

"НАТО твердо вірить у те, що напруженість і розбіжності мають вирішувати через діалог і дипломатію. Не за допомогою сили або погрози силою. Сьогодні НАТО передав Росії наші письмові пропозиції. Ми робили це паралельно зі Сполученими Штатами. Дозвольте мені виділити три головні сфери, в яких ми бачимо можливості для прогресу", – заявив генсек.

Перший напрям, за його словами, стосується відносин між Росією і НАТО.

"Росія розірвала дипломатичні відносини з НАТО, що ускладнює наш діалог. Тому нам треба відновити наші відповідні офіси у Москві та Брюсселі. Ми також маємо повною мірою використовувати наші наявні канали зв'язку між військовими для забезпечення прозорості та зниження ризиків, а також розглянути можливість створення цивільної гарячої лінії для використання у надзвичайних ситуаціях", – сказав він.

Другий напрям стосується європейської безпеки, зокрема ситуації в Україні та біля неї.

"Ми готові вислухати побоювання Росії і вести реальну розмову про те, як підтримувати і зміцнювати основоположні принципи європейської безпеки, під якими ми всі підписалися, починаючи з Гельсінського заключного акта. До цього входить право кожної нації обирати свої заходи безпеки. Росії треба утримуватися від застосування сили примусу, агресивної риторики і зловмисних дій, спрямованих проти союзників та інших країн, Росія також має вивести свої війська з України, Грузії та Молдови, де вони розміщені без згоди цих країн. Усім сторонам треба конструктивно долучитися до зусиль щодо врегулювання конфліктів, зокрема у нормандському форматі", – сказав генеральний секретар.

Третій напрям стосується "зниження ризиків, прозорості і контролю над озброєннями".

"Історія показала, що залученість у ці питання може гарантувати реальну безпеку для всіх. Тому нам потрібні практичні заходи, які призведуть до реальних змін. Як перший крок ми пропонуємо провести взаємні брифінги з навчань та ядерної політики у Раді Росія – НАТО", – заявив він.

Генсек також заявив про необхідність модернізувати Віденський документ про військову транспарентність і працювати над зниженням космічних і кіберзагроз.

"Ми маємо проконсультуватися про способи запобігання інцидентам у повітрі та на морі і підтвердити повне дотримання міжнародних зобов'язань із хімічної і біологічної зброї. Нарешті, нам треба серйозно поговорити про контроль над озброєннями. Зокрема про ядерну зброю та ракети наземного базування середньої та меншої дальності", – сказав Столтенберг.

Він заявив, що ці три напрями "є порядком денним для змістовного діалогу", і запросив країни НАТО і Росію на серію зустрічей "для детальнішого розгляду всіх цих питань" у межах Ради Росія – НАТО.

"Союзники готові зустрітися якнайшвидше. У всіх наших зусиллях ми й надалі тісно координуємо свої дії з Україною, а також з іншими партнерами, зокрема з Фінляндією, Швецією, Грузією і, звісно ж, Європейським союзом", – заявив він.

Столтенберг наголосив, що НАТО – оборонний союз, який не прагне конфронтації.

"Але ми не можемо і не підемо на компроміс щодо принципів, на яких ґрунтується безпека нашого Північноатлантичного альянсу та безпека у Європі і Північній Америці. Ми, як і раніше, повністю віддані нашому установчому договору та нашому зобов'язанню з колективної оборони, закріпленому у статті 5. Ми вживатимемо всіх необхідних заходів для захисту всіх союзників", – сказав генсек.

Контекст

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов повідомляв 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня на тлі нарощування російських військ поблизу кордонів України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
10-го, 12-го і 13 січня 2022 року проводили переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками у Росії заявили, що не дістали від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія або конфронтація і наслідки.
Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна і 30 країн –членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.
Глава Міноборони України Олексій Резніков повідомив 24 січня, що Росія не створила жодного ударного угруповання, що свідчило б про підготовку її вторгнення в Україну. На думку Данілова, повномасштабне вторгнення Росії в Україну на сьогодні неможливе.
Президент України Володимир Зеленський 24 січня за підсумками засідання Ради національної безпеки і оборони заявив, що представники РНБО працюють для повної деескалації та мирного врегулювання ситуації на Донбасі, в Україні все під контролем і причин для паніки немає.
Посол США у Росії Джон Салліван увечері 26 січня передав міністерству закордонних справ РФ письмові відповіді США і НАТО на вимоги Москви щодо "гарантій безпеки". Документів наразі не опублікували.
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що не може докладно говорити про відповідь Вашингтона на вимоги Москви щодо "гарантій безпеки". За його словами, зміст документа співвідноситься з позицією США, про яку відкрито говорили раніше.