$41.19 €45.22
menu closed
menu open
weather +8 Київ
languages

Якщо Україна вступить у НАТО, звільнення Криму і Донбасу відбудеться не за п'ятою статтею – депутат Сейму Литви

Якщо Україна вступить у НАТО, звільнення Криму і Донбасу відбудеться не за п'ятою статтею – депутат Сейму Литви Павіліоніс підкреслив, що, якщо Україна приєднається до Альянсу, конфліктом із Росією займеться вже НАТО
Скріншот: Європейська правда / YouTube

Однією з умов вступу України в НАТО буде неможливість застосувати ст. 5 Вашингтонського договору для звільнення окупованих Росією територій на Донбасі й у Криму. Таку думку в інтерв'ю "Європейській правді" висловив голова комітету з міжнародних справ Сейму Литви Жигімантас Павіліоніс, який опікувався процесом вступу Литви в ЄС.

Ст. 5 Вашингтонського договору передбачає, що в разі нападу на одного із членів Альянсу всі країни-союзники стають на його захист.

"Я думаю, [неможливість застосувати ст. 5] буде дуже зрозуміло зумовлена як умова вашого вступу", – сказав Павіліоніс.

Водночас він підкреслив, що, якщо Україна приєднається до Альянсу, конфліктом із Росією займеться вже НАТО.

"Це буде спільний конфлікт. Не ви самі його вирішуватимете, і не Німеччина із Францією, а весь Альянс. Відбудеться те, чого зараз хоче [президент України Володимир] Зеленський – інші країни долучаться. Ваш конфлікт обговорюватимуть щодня у Брюсселі, у Раді НАТО,а там і мізків, і сил, і інструментів, повірте, дуже багато, щоб Росія потроху відступила", – зазначив литовський парламентарій.

Він переконаний, що за такого сценарію Росія "відступить навіть до того, як Україна остаточно вступить в Альянс".

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі і Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україні надали статус партнера розширених можливостей.

6 квітня 2021 року президент України Володимир Зеленський заявив під час телефонної розмови з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, що Альянс – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі і що надання Україні плану дій щодо членства в НАТО "стане справжнім сигналом для РФ". Коментуючи розмову із Зеленським, Столтенберг сказав, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.

Серед членів НАТО Латвія і Литва підтримали надання Україні ПДЧ. 7 квітня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що це буде "сильним сигналом для Росії", що курс, який обрала Україна, цінують країни НАТО. Цього самого дня міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевичс сказав, що однозначно підтримає таке рішення, оскільки Україна вже протягом 15 років намагається приєднатися до НАТО.

Перший віцеспікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук повідомив, що парламент має ухвалити приблизно 60 законопроєктів, щоб прокласти Україні шлях до ЄС і НАТО.

За словами посла Франції в Україні Етьєна де Понсена, питання про надання Україні ПДЧ в НАТО розглядатимуть на саміті Альянсу в червні.