Про це міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив 7 квітня на пресконференції, яку транслювали у Facebook міністерства, його цитує агентство BNS.
"Найближчим часом ми маємо знову звернутися до колег із листом, щоб розглянути можливість надання ПДЧ Україні. Я переконаний, і ми вже почали обговорювати це питання з нашими колегами з країн Балтії, НАТО могло б повторити свою пропозицію про надання Україні плану членства", – сказав Ландсбергіс.
На думку глави МЗС, це буде "сильним сигналом для Росії", що курс, який обрала Україна, цінують країни НАТО.
Міністерка закордонних справ Іспанії Аранча Гонсалес Лая, яка сьогодні перебуває з візитом у Литві, на цій самій пресконференції зазначила, що Україна має особливі відносини з Альянсом, вони "плідні, корисні і є символом бачення НАТО мирного сусідства".
Глава МЗС Іспанії зазначила, що питання можуть обговорити на саміті НАТО в червні.
Контекст
Від початку цього року на Донбасі фіксують загострення ситуації. Зокрема, 26 березня поблизу селища Шуми Донецької області незаконні збройні формування Росії відкрили вогонь по українських позиціях. Загинуло четверо військовослужбовців, зокрема підполковник Сергій Коваль, ще двоє дістали поранення.
1 квітня в Офісі президента повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів. В цей же день українська розвідка повідомила, що РФ готова до ескалації ситуації на Донбасі. Не відкидають також спроби просування окупантів углиб України.
Загалом за час дії перемир'я на Донбасі загинуло 28 українських військовослужбовців, із них 23 – від початку 2021 року, повідомив президент України Володимир Зеленський 6 квітня.
Після початку ескалації президент України заявив під час телефонної розмови з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, що НАТО – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі і план дій щодо членства "стане справжнім сигналом для РФ".
Коментуючи розмову із Зеленським, Столтенберг заявив, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Військової доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року в НАТО визнали за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна отримала статус партнера розширених можливостей.
-2 Київ
